Інфопакет

Сучасний фольклористичний дискурс

ОК.06

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

1 Семестр

4

ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, зокрема фольклористики. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз фольклорного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з фольклористики для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної чи недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Очна форма

До початку вивчення курсу магістранти мають знати теоретичні основи фольклористики, етнології, основні положення концепцій, теорій і вчень про традиційну культуру, які становлять основу фольклористики, і розуміння суті та специфіки теоретичного дискурсу сучасної фольклористики та культурної антропології довкола феноменів етнокультури. Уміти організувати процес пошуку, реконструкції, збереження культурного спадку етносу та самостійно проводити дослідницьку роботу з фольклористики, впроваджуючи науково-теоретичні засади зарубіжної та української науки про фольклор, і формулювати й обґрунтовувати нові ідеї, концепції в конкретній філологічній галузі. Володіти методами наукового аналізу фольклорного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів; сучасним науковим термінологічним апаратом з метою розширення інтерпретаційних меж досліджуваного явища народної культури, що відповідає другому (магістерському) рівню.

Мета дисципліни – дати методологічний синтез явищ уснословесної культури, взаємодії людини й суспільства, людини і культури. Її предметом є вивчення проблематики досліджень сучасних наукових шкіл у фольклористиці та культурній антропології. Завдання дисципліни: оволодіння актуальними пошуковими методиками в моделюванні, описі та прогнозуванні різноманітних фольклорних явищ. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на формування у студентів фахових навичок науковця-дослідника; критичного аналізу сучасних теорій і методик, дотичних до питань вивчення традиційної культури, завдяки яким увесь процес соціокультурного розвитку набуває системного і упорядкованого характеру. Її предметом є вивчення актуальних проблем теорії та практики створення науково-пошукових проєктів у фольклористичній сфері. Завдання дисципліни: отримати основні знання та оволодіти навичками самостійного наукового дослідження із застосуванням інноваційних технологій.

Кафарський В.І., Савчук Б.П. Етнологія. Київ, 2006. Проблеми міжвидового синтезу в українській культурі в полі діалогів різнонаціональних культурних традицій: колективна монографія / [голов. ред. Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019. 592 с. Тиводар М. Етнологія. Львів, 2004. Українська етнологія: Навчальний посібник / За ред. В.Борисенко. Київ, 2007. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Київ, 2006.

У курсі передбачено 2 змістові частини. Перша частина курсу – «Культурна антропологія як методологічний синтез системного опису явищ етнічної культури, колективної взаємодії людини й суспільства, людини і культури». Друга частина курсу – «Етнос, етнічність, культура в фундаментальних етнологічних поняттях, основних теоріях і методологічних підходах». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, доповідь на науковому семінарі, бліц-опитування, участь у дискусіях на лекціях та семінарських заняттях, проміжний контрольний тест, залік). Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем сучасної фольклористики.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц-опитування, проміжний контрольний тест: 25/45 б. Науковий семінар презентація наукової доповіді: 11/15 б. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, бліц-опитування, проміжні контрольні тести, презентація наукової доповіді) та за самостійну роботу (підготовка доповіді). Усі види робіт за семестр мають у підсумку 36/60 б. Завершується дисципліна іспитом у письмовій формі 24/40 б.

Українська мова