Інфопакет

Історія літератури Давнього Сходу

ОК 01.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

3

ПРН 15, ПРН 16, ПРН 17, ПРН 22, ПРН 25. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Успішне опанування курсів «Вступ до літературознавства», «Історія античної літератури». Студенти повинні уміти формулювати власні думки і судження на основі теоретичних знань із курсу історії зарубіжної літератури; аналізувати жанрово-стильові особливості творів; виділяти проблемно-тематичні особливості літературного руху; систематизувати літературні факти та явища, давати їм об’єктивну оцінку; самостійно аналізувати та досліджувати окремі аспекти літературного процесу.

Завданням курсу є прилучити студентів до літературно-естетичних цінностей Сходу, показати, що древні цивілізації зайняли належне місце у процесі розвитку світової літератури, у тому числі й української. Курс охоплює пам’ятки Сходу від найдавніших часів, східної античності до періоду раннього і зрілого Середньовіччя. Програмою передбачено знайомство із трьома найголовнішими культурно-історичними зонами і, відповідно, пам’ятками античного Сходу, класичних східних літератур періоду раннього і зрілого Середньовіччя. Програма передбачає також звернення до студій українських орієнталістів, перекладів, які тривалий час залишалися непоміченими, а також можливість використання здобутих знань в інших університетських курсах.

Білецький О. З передмови упорядника до першого видання // Антична література. Хрестоматія. К., 1968. Зарубіжна література. Матеріали до вивчення літератур Сходу / упоряд. Л. Грицик. К.: ВЦ «Київський університет», 2006. Козлик І. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження. Івано-Франківськ: Симфонія Форте, 2011. Маланюк Є. До проблеми класифікації культур («Схід – Захід») // Основа. 1997. № 33 (11). На ріках Вавілонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / упоряд. М. Москаленко. К.: Дніпро, 1991. Пилип’юк О. Поетологічні парадигми: Схід – Захід. К.: Академія, 2012. Рубель В. Історія Середньовічного Сходу. К.: Либідь, 2011. Руссова С. Джерело перлин. Поетика східних літератур. К.: Фенікс, 2000. Саїд Е. Оріенталізм / пер. з англ. В. Шовкун. К.: Основи, 2001. Курціус Е.Р. Європейська література і латинське середньовіччя. Львів: Літопис, 2007. Мегела І. Література європейського Середньовіччя. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016.

Заплановані навчальні заходи охоплюють лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів. До методів викладання належать відповіді на семінарських заняттях, доповіді (аналіз наукової літератури), контрольні роботи з відкритими відповідями, лабораторні роботи з інтернет-ресурсами та підсумкова контрольна робота.

Форма підсумкового контролю – залік. Оцінка формується як сума балів, набраних у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем курсу. Студент може набрати max 100 балів: max 14 за усні відповіді на семінарських заняттях, max 15 за доповіді (аналіз наукової літератури), max 16 за контрольні роботи з відкритими відповідями, max 35 за лабораторні роботи з інтернет-ресурсами, max 20 за підсумкову контрольну роботу. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів (60), отримують – «зараховано». Студенти, які не набрали мінімально позитивну кількість балів (60), отримують – «не зараховано». Студентам, які за семестр набрали сумарно менше 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість. Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється за єдиною 100-бальною шкалою: Зараховано: 60-100; Не зараховано: 0-59.

Українська