Література в інтертекстуальних та інтермедіальних зв'язках

Освітня програма: Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Література в інтертекстуальних та інтермедіальних зв'язках
Код дисципліни
ВБ.2.07
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2022/2023
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 7 Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8 Знати й розуміти систему мови (української, англійської), загальні властивості літератури як мистецтва слова, у зв’язку з історією української літератури, уміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 15 Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16 Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 21.2 Знати літературний процес в Україні та світі ХХ–ХХІ століть, а також контекст літератури, зокрема серед інших видів мистецтва.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Студент має 1) знати: основні ознаки стилів та напрямів художньої літератури та мистецтва; ключові твори письменників українського та західного канону другої половини ХХ – початку ХХІ століття. 2) уміти: систематизувати літературні факти та явища, давати їм об’єктивну оцінку; визначати жанрово-стильові особливості аналізованого тексту, його тематику та проблематику; 3. володіти елементарними навичками: інтерпретації мистецьких явищ, тенденцій, артефактів у їх зв’язках з художньою літературою; систематизації літературних творів – за тематикою, проблематикою, жанрово-стильовими ознаками, виокремлюючи найприкметніші особливості та виділяючи у літературному процесі найбільш показові тенденції – на конкретних прикладах; вживання базової термінології в галузі художньої літератури та мистецтва; усного та письмового застосування набутих знань.
Зміст навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни є поглиблене вивчення української літератури як мистецтва слова у його нерозривних взаємозв’язках з іншими мистецтвами; ознайомлення з термінологічною базою інтертекстуальних та інтермедіальних студій у літературознавстві; розвиток умінь і навичок аналізу та інтерпретації літературного твору з урахуванням його міжтекстових та міжмистецьких взаємовпливів. Курс пропонує ознайомитися з працями літературознавців та учених суміжних дисциплін, описати підходи до аналізу літературного твору в межах семіотики; простежити зміну оптики у літературознавстві (від інтертекстуальних, інтермистецьких до інтермедіальних студій); Курс спрямований на рецепцію літературою інших мистецтв, співвідношення між різними мистецькими явищами, універсальність образотворення засобами слова, а також передбачає застосування компаративного підходу до аналізу конкретних літературних творів, творчої манери письменників та їх синтетичного доробку, новітніх гібридних форм літератури.
Рекомендована та необхідна література
1. Будний В. Ільницький М. Порівняльне літературознавство: підручник. Київ, 2008. 430 с. 2. Романенко О. Українська відеопоезія як естетичне явище сучасного літературного процесу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2020. № 1(31), С.61-65. 3.Фесенко В. Література і живопис: інтермедіальний дискурс. Київ, 2014, 398 с. 4.Філологічні семінари. Інтермедіальність: теорія і практика. Вип.19., К., 2015. 5. Циховська Е. Теоретичні дилеми поняття інтермедіальності. Слово і час, 2014. №.11. С.49-60. 6.Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи : міжтекстові та міжсуб’єктні реляції української драми. Київ, 2009. 351 с. 7. Шаповал М. Інтертекстуальність: історія, теорія, поетика: Навчальний посібник. Київ, 2013. 167 с. 8. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів : Літопис, 1996. 634 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Освітні заходи протягом семестру: усна та письмова відповідь, доповнення, участь у дискусії, творче завдання (есей, рецензія, літературознавчий аналіз), реферативне завдання (конспект, реферат наукової праці, презентація), контрольна робота з відкритими відповідями, іспит. Методи викладання: лекція, семінарське заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Форма підсумкового контролю – іспит. Упродовж семестру студент може набрати мінімально 36 / максимально 60 балів. Усна відповідь, участь у дискусії оцінюється мінімально в 1 / максимально 3 бали; творче завдання – мінімально в 3 / максимально 5 балів; реферативне завдання - мінімально в 3 / максимально 5 балів. За модульну контрольну роботу студент може набрати мінімально 5 / максимально 8 балів. На іспит виноситься мінімально 24 / максимально 40 балів. Шкала відповідності оцінок: "відмінно" – 90–100 балів; "добре" – 75–89 балів; "задовільно" – 60–74 балів; "незадовільно" – 0–59 балів.
Мова викладання
Українська