Інфопакет

Вступ до китайської філології

ННД. 13.04

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

2

ПРН7,ПРН8, ПРН15, ПРН16, ПРН17. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

1) успішне опанування курсів «Китайська мова: базовий курс», «Лінгвокраїнознавство», «Вступ до університетських студій» тощо; 2) знання основ лінгвістичного та історико-культурологічного аналізу; 3) володіння базовими навичками історико-лінгвістичного аналізу;

Мета навчальної дисципліни «Вступ до китайської філології» – ознайомити майбутніх філологів з основними особливостями китайської мови, її походженням, місцем у класифікаціях мов світу, історією та поширенням (у межах Китаю), рівнями структури мови та сучасними тенденціями мовного розвитку. Навчальна дисципліна є однією з обов’язкових компонентів комплексної дисципліни «Вступ до філології» (Частиною 4), яка ознайомлює студентів особливостями формування і розвитку китайської філології в самому Китаї (з давнини до поч. ХХІ ст.) та за його межами, зокрема розвиток синології в Україні.

1. Акбудак К., Вечоринська Т. Історія китайської мови. Київ, 2020. 183 с. Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/elib/philology_i/akbudak_istoriya_2020.pdf 2. Денисова С.П. Картина світу та суміжні поняття в зіставних дослідженнях / С.П.Денисова // Проблеми зіставної семантики. – Київ: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. 7. – С. 9-15. 3. Кіктенко В.О. Нарис з історії українського китаєзнавства. XVIII перша половина ХХ ст.: дослідження, матеріали, документи / Кіктенко Віктор Олексійович [За. ред. О.Д.Огнєвої] – Київ, 2002. – 194 с. 4. Мовні та літературні зв’язки України з країнами Сходу (Колективна монографія) / [За ред. І.П. Бондаренка ] – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 472 с. 5.Мурашевич К.Г. Вступ до східної філології: Навч. посібник./ К.Г.Мурашевич. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. – 159 с.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарські заняттях, реферати/презентації, тестування, модульна контрольна робота з відкритими відповідями. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу. У підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкове оцінювання: залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська, китайська