Інфопакет

Навчальна практика з методів набуття географічної інформації

ОК 15

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

3

ПР01. Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в галузі наук про Землю. ПР04. Використовувати інформаційні технології, картографічні та геоінформаційні моделі в області наук про Землю, зокрема в ґрунтознавстві ПР07. Застосовувати моделі, методи і дані фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні природних процесів формування і розвитку педосфери. ПР13. Уміти доносити результати діяльності до професійної аудиторії та широкого загалу, робити презентації та повідомлення. ПР15. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.

Очна форма

1. Успішне опанування дисциплін «Основи геоекології», «Ландшафтознавство», «Ландшафтна екологія», «Геоморфологія», «Метеорологія», «Гідрологія», «Економічна та соціальна географія світу», «Навчальна практика з основ польових природничо-географічних досліджень». 2. Мати здатність до критичного мислення, аналізу і синтезу інформації про природні об’єкти з різноманітних джерел; 3. Вміти самостійно досліджувати, аналізувати просторово-часові параметри ландшафтів; 4. Знати сучасні кількісні та якісні методи географічних досліджень, вміти їх застосовувати у виробничій та науково-дослідницькій діяльності.

Дана навчальна дисципліна присвячена вивченню загальних джерел отримання об’єктивної, наукової географічної інформації, принципів та сучасних методик вирішення основних проблем в площині предметної області знань природничої географії. Дисципліна спрямована на формування у студентів спеціальних професійних, соціальних та особистісних компетенцій, накопичення знань щодо можливості критичного мислення, аналізу і синтезу, здатності шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел, здатності визначати, формулювати і вирішувати проблеми у сфері природничої географії. Окремими складовими дисципліни є вивчення наукових публікацій (статей у фахових виданнях, монографій тощо), картографічних матеріалів, результатів польових та лабораторних досліжень, даних дистанційного зондування Землі як основних джерел отримання достовірної інформації про навколишнє середовище.

1. Купач Т.Г., Дем’яненко С.О. Польові природничо-географічні дослідження територій: навчальнометодичний посібник для студентів напряму підготовки «географія» та «освіта». – К., 2017. – 80 с. 2. International cloud atlas: Manual on the observation of clouds and other meteors  V.1 revised edition. – Geneva – Switzerland. 1975: Secretariat of the World Meteorological organization. (Міжнародний атлас хмар. Керівництво зі спостереження за хмарами та іншими атмосферними явищами). 3. Аріон. О.В., Удовиченко В.В. Літня польова ґрунтознавчо-біогеографічна практика: Навчально-методичний посібник. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 176 с. 4. Галік О.І. Метеорологічні прилади і методи спостережень. Практикум: навчальний посібник. Рівне: НУВГП – 2008, – 234с. 5. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. – К.:Вища школа, 1975. - 248 с.

Лекція, практичне заняття, аналітична робота

Виконання творчих аналітично-розрахункових робіт, диференційований залік. Рекомендований мінімум для допуску – 30 балів. Для студентів, які набрали сумарно меншу від 30 балів (рекомендований мінімум) кількість, обов’язковою умовою для отримання допуску до диференційованого заліку є написання рефератів по питанням пропущених чи недостатньо засвоєних тем. Підсумкове оцінювання у формі диференційованого заліку проводиться в письмовому форматі. Максимальна кількість балів– 40, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 20 (50% максимальної кількості балів, відведених на диференційований залік).

Українська