Інфопакет

Хорватська література в контексті слов'янської культури

ННД.11

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

4

ПРН11. Здійснювати науковий аналіз слов’янського мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

- Знати основні етапи історії хорватської літератури, періодизаційну шкалу історії культури слов’янського і європейського регіону, поняттєву основу категорії «контекст». - Уміти творчо застосовувати знання і способи діяльності, засвоєнні під час вивчення навчальних дисциплін; мати початковий досвід ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм культурологічної діяльності; планувати і оцінювати власну роботу. - Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних фахових інформативних джерел.

Узагальнений аналітичний огляд історії розвитку хорватської літератури в широкому контексті слов’янської і ширшої, європейської культури: основи теоретичних засад культурології, основні етапи культурної еволюції із позицій європоцентризму, принципи класифікації фактів культури, структуру культури, взаємозв’язок культури й літератури як її системного складника, основні ознаки стану розвитку хорватської літератури в контексті слов’янської культури в різні історичні періоди. Основоположні віхи історії слов’янської і європейської культури, паспортизація фактів розвитку хорватської літератури в системі слов’янської культури, виокремлення їх контекстуальної мотивації в діахронному та синхронному вимірах.

Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. К., 1998. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навчальний посібник / В.І.Яровий, П.М.Рудяков, В.П.Шумило та ін. – К., 2003. Bilik N.L: Povijest hrvatske kulture od početaka do kraja II. tisućljeća. – K., 2010. Культурологія / Д. І. Донцов. — Х. : Бібколектор, 2016. — 604 с. Левчук Л.Т. Історія світової культури: Культурні регіони. – К., 2000. Гриценко В. Людина і культура. – К., 2005. Краснодембський Здіслав. На постмодерністських роздоріжжях культури. К., 2000. Шейко В.М. Історія художньої культури: Середньовіччя та відродження. Х., 2001.

Лекційні та практичні заняття, самостійна робота, залік.

Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться практичні заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до запланованих видів робіт. Оцінювання семестрової роботи: 1. Усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц-опитування, тести: 45/65 балів. 2. Презентація: 11/15 балів. (10 балів за підготовку + 5 балів за захист). Презентації студенти оприлюднюють на пізніше останнього лекційного тижня. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання вказаних видів і форм навчання та отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 80 балів (0 %) – семестровий контроль і 20 балів (20 %) – залік.

Українська