Інфопакет

Актуальні питання методології перекладознавства

ННД.12.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

4 Семестр

2

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості наукового дослідження в галузі перекладу. ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації. ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в перекладознавстві. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки. ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань і власну точку зору на них як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються. ПРН 18. Презентувати результати свого дослідження науковій спільноті в наукових публікаціях чи виступах на конференціях, круглих столах, семінарах тощо.

Очна форма

1) знання комп’ютерної техніки на рівні активного користувача, володіння іспанською/італійською/португальською/французькою мовою на рівні, не нижче, ніж В1; 2) знання теоретичних основ: знання базових мовознавчих понять, зокрема, у галузі теорії перекладу уміння щодо способів пошуку інформації в інтернетних довідкових, у тому числі в текстових корпусах, і неспеціалізованих джерелах.

На лекціях студенти знайомляться з основними напрямами сучасних перекладознавчих досліджень у Україні і в світі, спрямованими на виявлення типових способів і прийомів перекладу, "універсалій" перекладу, закономірностей процесу перекладу, критерії оцінки якості перекладу, способів оптимізації методики викладання перекладу, а також зі методикою досліджень як власне перекладознавчих методів, так і методами філологічних та інших наук у цілому. Науково-дослідна складова дисципліни передбачає розвідку з обраної новітньої проблематики перекладознавства, опису специфіки об'єкта дослідженя, аргументованого вибору методологічного інструментарію. Протягом практичних занять магістранти у доповідях діляться власними підсумками щодо проблемної галузі перекладознавства, вчаться аргументовано виявляти наукову новизну досліджуваної проблематики, її зв'язок з теоріями перекладу та іншими науковими галузями, аргументовано підбирати комплексний методологічний інструментарій для заданої проблематики.

1. Верба Г.Г. Тематика перекладознавчих досліджень та їхня доказова база // Мовні і концептуальні картини світу. – 2010. – No 30. – С.98-102. 2. Дорофєєва М.С. Методологія перекладознавчих досліджень. Навчально-методичний посібник для студентів-магістрів. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. – 156 с. 3. Чередниченко О.І. Категорійний апарат сучасного перекладознавства: стан і перспективи. Наукові записки. Випуск 144. Серія: Філологічні науки. Кіровоград: Видавець Лисенко В.Ф., 2016. – С. 95-99. 4. Калустова О.М. Методи дослідження у перекладознавстві // Стиль і переклад. – В.1(7). – 2020. КНУ ім. Тараса Шевченка. – С. 206-267. 5. Чередниченко О.І. Парадигми і категорії сучасного перекладознавства // Переклад. Культура. Ідентичність. – К.: Видавець Заславський О.Ю., 2017. – 224 с.

Лекція, практичні заняття, модульна контрольна робота

За результатами роботи студента протягом семестру виставляється залік (за умови отримання мін. 60 балів).

Українська