Моделі національної державності країн Центрально-Східної Європи

Освітня програма: Східноєвропейські історичні студії

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Моделі національної державності країн Центрально-Східної Європи
Код дисципліни
ОК. 16
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
2 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати історичні умови та основні етапи розвитку моделей державності в ЦСЄ. Знати характер та особливості функціонування механізму політичної влади. Вміти характеризувати спільні та специфічні риси конституційного розвитку країн регіону. Вміти володіти методами та прийомами наукових досліджень в політологічній парадигмі.
Форма навчання
Попередні умови та додаткові вимоги
1.Знати найважливіші факти, події, процеси історичного минулого та сьогодення країн ЦСЄ. 2. Вміти визначити особливості діяльності інститутів законодавчої, виконавчої, судової влади, політичних партій та громадських організацій. 3. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Ознайомлення з основними напрямами та методологією історико-політологічних досліджень. Синтез історії ЦСЄ на підставі опрацювання широкого кола джерел та інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури. Розкриття історичних умов, головних періодів та чинників розвитку моделей національної державності в регіоні у ХХ – ХХІ ст. Аналіз процесу формування демократичних, авторитарних та тоталітарних режимів в країнах регіону. Висвітлення структури та принципів функціонування їх політичних систем, форм державного правління та устрою. З’ясування місця та ролі політичних партій, громадських організацій, рухів в суспільно-політичному житті на різних етапах. Ознайомлення з типологіями конституційного розвитку. Розкриття етнополітичної та релігійно-конфесійної специфіки країн регіону. Аналіз причин та наслідків кризи радянської авторитарної моделі, ключових аспектів суспільно-політичних трансформацій та особливостей посткомуністичного транзиту в ЦСЄ.
Рекомендована та необхідна література
1. Гелей С. Д. Політико-правові системи країн світу: навч. посібник / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – К.: Центр навчальної літератури, 2020. – 346 с. 2. Грубінко А. В. Історія держави і права зарубіжних країн: хрестоматія: навч. посібник / А. В. Грубінко. – Тернопіль: Навчальна книга, 2014. – 656 с. 3. Конституції країн світу. Королівство Данія, Французька Республіка, Чеська Республіка, Республіка Польща / за ред. О. Коротюк, О. Лавриновича. – К.: ОВК, 2021. – 232 с. 4. Конституції країн світу. Республіка Болгарія, Румунія, Угорщина, Республіка Хорватія / за ред. О. Коротюк, О. Лавриновича. – К.: ОВК, 2021. – 250 с. 5. Кріль М. М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ – початок ХХІ ст.): навч. посібник / М. М. Кріль. – К.: Знання, 2013. – 278 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінар, самостійна робота, злаік.
Методи та критерії оцінювання
1. Контрольна робота з тем ЗМ1 (тест): РН 1.1, 1.3 – 10 балів/6 балів*. 2. Контрольна робота з тем ЗМ2 (тест): РН 1.2, 1.4 – 10 балів/6 балів. 3. Індивідуальне завдання (реферат) з тем ЗМ1: РН 2.5 – 15 балів/9 балів. 4. Індивідуальне завдання (есе) з тем ЗМ2: РН 2.6 – 15 балів/9 балів. 5. Робота під час семінарських занять ЗМ1: РН, 2.1-2.2 – 15 балів/9 балів. 6. Робота під час семінарських занять ЗМ2: РН 2.3-2.4 – 15 балів/9 балів. - підсумкова контрольна робота (залік): РН 3.1, 4.1 – 20 балів /12 балів. * максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю - підсумкове оцінювання: - форма оцінювання – залік; необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 48 балів.
Мова викладання
Українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра історії Центральної та Східної Європи
Історичний факультет