Інфопакет

Історичні зв’язки та сучасний стан відносин між країнами Сходу та Латинською Америкою

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

3

Знати особливості двосторонніх та багатосторонніх відносин між державами мусульманського Сходу та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Знати особливості двосторонніх та багатосторонніх відносин між державами Південно-Східної Азії, Далекого Сходу та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Вміти чітко, логічно, структуровано і аргументовано викладати свою думку щодо особливостей двосторонніх та багатосторонніх відносин між державами мусульманського Сходу та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Вміти чітко, логічно, структуровано і аргументовано викладати свою думку щодо особливостей двосторонніх та багатосторонніх відносин між державами Південно-Східної Азії, Далекого Сходу та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Вміти чітко, логічно, структуровано і аргументовано викладати свою думку письмово.

Очна форма

Знати основні процеси і події з історії країн Латинської Америки в новий та новітній час. Знати основні процеси і події з історії країн Азії та Африки в новий та новітній час. Вміти самостійно визначати особливості історичних контактів та вивчення стану нинішніх відносин в різних сферах (політичній, торгівельно-економічній, культурній, науковій та освітній) між державами Сходу та країнами Латинської Америки. Володіти навичками критики різних типів та видів історичних джерел, методики історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Володіти іноземною мовою на достатньому для читання і розуміння інформації рівні.

Пропонований курс лекцій «Історичні зв’язки та сучасний стан відносин між країнами Сходу та Латинською Америкою» знайомить студентів із основними сферами двосторонніх та багатосторонніх відносин між державами Азії та Африки та країнами Латинської Америки а також історичними контактами між ними в новий та новітній період.

1. Головченко В. І., Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець ХІХ – друга третина ХХ ст.): навч. посіб. – К., 2010. 2. Таран М. А., Шевченко Н. І. Бразилія // Світова історія ХХ–ХХІ століть: Енцикл. словник / За ред. І. Підкови, Р. Шуста; 2-ге вид., доп. – Львів: ТзОВ «Простір», 2019. – С. 150-158. 3. Таран М. А., Шевченко Н. І. Мексика // Світова історія ХХ–ХХІ століть: Енцикл. словник / За ред. І. Підкови, Р. Шуста; 2-ге вид., доп. – Львів: ТзОВ «Простір», 2019. – С. 677-688. 4. Таран М. А., Шевченко Н. І. Чилі // Світова історія ХХ–ХХІ століть: Енцикл. словник / За ред. І. Підкови, Р. Шуста; 2-ге вид., доп. – Львів: ТзОВ «Простір», 2019. – С. 1213-1219. 5. Шевченко Н. Куба // Світова історія ХХ–ХХІ століть: Енцикл. словник / За ред. І. Підкови, Р. Шуста; 2-ге вид., доп. – Львів: ТзОВ «Простір», 2019. – С. 595-602.

Лекція, семінарське заняття, самостійна робота, модульна контрольна робота 1,2 (тест), усне опитування (доповіді, коментарі, обговорення), академічне есе 1, Залік.

-форма оцінювання – залік; -максимальна кількість балів, які може отримати студент – 20 балів -Оцінюються такі результати навчання студента як знання особливостей основних етапів співробітництва між країнами Сходу та ключовими державами Латинської Америки у новий та новітній час; вміння аргументовано викладати свою думку щодо особливостей сфер співпраці між країнами Азії та Африки та ключовими державами Латинської Америки та Карибського басейну. -форма проведення заліку – усна співбесіда. -мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше ніж 40 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.

українська