Інфопакет

Арабський Халіфат

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

3

Знати основні етапи, хронологію подій, головних дійових осіб у розвитку Арабського халіфату. Знати причини соціальних та релігійних протиріч у Халіфаті, лідерів та методи сект та напрямків ісламу. Знати географію арабських завоювань та особливості регіональної політики арабської влади. Вміти давати критичну характеристику джерельної бази з історії Арабського халіфату. Вміти використовувати фактологічний матеріал для підготовки інформаційних наукових довідок. Вміти прослідковувати причинно-наслідкові зв’язки подій, фактів, явищ та персоналій в історії становлення Халіфату. Робити самостійні висновки щодо суспільно-політичного розвитку народів арабо-мусульманського світу та робити самостійні оцінки перспектив появи та розвитку соціально-релігійних конфліктів у арабських народів.

Очна форма

1. Знати хронологію подій стародавнього та середньовічного сходу, основні факти біографії та діяльності пророка Мухаммеда. 2. Вміти критично аналізувати повідомлення джерел, аналізувати різні явища соціально-економічного, політичного, етно-релігійного і культурного життя народів Передньої Азії, Північної Африки, Ірану. 3. Володіти елементарними навичками критичного мислення, самостійної оцінки та тлумачення історичних процесів та фактів,самостійного пошуку джерел і наукової літератури.

Вивчатимуться основні етапи та хронологія становлення арабської державності та мусульманської общини. Аналізуватимуться методи та засадничі принципи управління державою першими праведними халіфами, запозичення ними політичних доктрин підкорених народів та наслідки їхнього синтезу на арабській дійсності. Подаватиметься всебічний аналіз оцінок суспільно-політичних процесів Халіфату в різних історіографічних школах та джерелах. Висвітлюватиметься процес появи соціального конфлікту в Халіфаті через призму оцінки причин його появи та аналізу наслідків для існування держави. Аналізуватиметься поява політико-релігійних течій в ісламі: сунізму, шиїзму та хариджизму, їхніх особливостей та історичної долі. Простежено роль не арабських елементів у становленні політичної та соціальної доктрини Халіфату. Вивчено стабілізаційні потенції та кризові елементи Халіфату за правління династії Умаядів та Аббасидів.

1. Коран. Переклад смислів українською мовою/ Переклад з арабської М. Якубовича. – Київ: ДУМУ «УММА», 2017. – 608 с. 2. Коран. Пер. И. Ю. Крачковского. Любое издание. 3. Аль-Исмаил Т. Жизнь Мухаммада: жизнеописание Пророка на основе самых ранних источников / Пер. с англ. А. Нурмухаммедова. – Киев, 2009. – 332 с. 4. Rippin, Andrew. The Qur‘an and Its Interpretive Tradition. Aldershot: Ashgate, 2002. 5. Whelan, Estella. Forgotten Witness: Evidence for the early codification of the Qur'an // Journal of the American Oriental Society. Vol. 48. No. 1, 1998. 6. Теми семінарських занять з дисципліни «Арабський халіфат». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp://for.history.univ.kiev.ua.

Лекція, семінар, самостійна робота, усне опитування, презентація. Залік.

- форма оцінювання – залік; - максимальна кількість балів, які може отримати студент – 20 балів; - Оцінюються такі результати навчання студента як вміти прослідковувати причинно-наслідкові зв’язки подій, фактів, явищ та персоналій в історії становлення Халіфату; робити самостійні висновки щодо суспільно-політичного розвитку народів арабо-мусульманського світу та робити самостійні оцінки перспектив появи та розвитку соціально-релігійних конфліктів у арабських народів. - форма проведення заліку – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; - мінімальний пороговий рівень залікової оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. - умови допуску до заліку: Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше ніж 40 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.

українська