Інфопакет

Навчальна перекладацька практика (друга іноземна мова)

ННД.14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

3

ПРН 1; ПРН 2; ПРН 3; ПРН 5; ПРН 6; ПРН 7; ПРН 11; ПРН 12; ПРН 14; ПРН 18; ПРН 19; ПРН 22; ПРН 26; ПРН 28; ПРН 29; ПРН 30; ПРН 31; ПРН 32; ПРН 33; ПРН 34.1, ПРН 34.2 / ПРН 35.1, ПРН 35.2

Очна форма

• успішне опанування дисциплін «Вступ до перекладознавства», «Практика другої іноземної мови та перекладу», «Друга іноземна мова та переклад»; • студенти повинні володіти лексичним запасом та мати знання з граматики французької мови в обсязі шести семестрів бакалаврської програми; • знати основні теоретичні положення, специфіку та проблематику перекладознавства як науки; • вміти застосовувати на практиці перекладацькі трансформації; • вміти реферувати та анотувати тексти відповідної тематики; • вміти користуватися новітніми джерелами інформації для пошуку фахової лексики та термінології.

Навчальна дисципліна спрямована на формування й розвиток навичок письмового перекладу з французької мови українською та навпаки в межах вивченої побутової, суспільно-політичної, географічної, економічної, країнознавчої тематики з використанням активного запасу лексики й фразеології та вільним оперуванням граматичними моделями. З огляду на бурхливий розвиток комп’ютерних технологій та надбань корпусної лінгвістики, окремим корисним із практичної точки зору видом роботи слід вважати упорядкування корпусу паралельних текстів другою іноземною, українською, а також профільною мовою. Підготовка корпусів, виконання усного перекладу, ведення ділової документації тощо визначаються як завдання під час проходження практики в індивідуальному плані відповідно до запиту та можливостей бази практики.

1. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми: навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2018. 656 с. 2. Максименко О.В. Усний переклад: Теорія, вправи, тексти (французька мова). Вінниця: Нова книга, 2008. 168 с. 3. Копильна О.М. Практика реферативного перекладу. К.: Ліра-К, 2019. 136 с. 4. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. 2-е вид. К.: Юніверс, 2002. 280 с. 5. Рабош Г. Теорія і практика перекладу: французька мова. Вінниця: Нова книга, 2018. 248 с. 6. Фокін С.Б. Комп’ютерні інноваційні технології в перекладацькій та перекладознавчій діяльності. К., 2019. 260 с. 7. Чередниченко О.І. Переклад. Культура. Ідентичність. К., 2017. 223 с.

Основний етап: • письмовий переклад текстів (5 – 10 сторінок з французької мови українською або 4 – 6 сторінок з української мови французькою; • реферування та анотування текстів (3 – 5 сторінок в обох напрямках); • укладання глосарію (75 – 100 лексичних одиниць); • укладання корпусів паралельних текстів із розрахунку тексту оригіналу становить 5 – 10 сторінок протягом всього періоду практики. Типологія завдань і види перекладу мають бути зазначені перед початком практики в індивідуальній програмі здобувача. Після завершення перекладацької практики кожен студент подає керівникові такі документи: • звіт; • письмовий переклад текстів; • тексти мовою оригіналу в електронному вигляді та на папері; • словник-глосарій загальною кількістю слів 75 – 100; • відгук від бази практики.

Форми оцінювання студентів: • участь у настановній конференції, складання індивідуального плану проходження перекладацької практики – 5 балів; • письмовий переклад текстів – 20 балів; • реферування та анотування текстів – 10 балів; • укладання глосарію – 20 балів; • укладання корпусів паралельних текстів – 20 балів; • звіт – 5 балів. Підсумкове оцінювання у формі захисту практики: • максимальна кількість балів на захисті – 20 балів; • мінімальна кількість балів, які додаються до попередньо отриманих балів – 12 балів (60% максимальної кількості балів, відведених на захист); • студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів, до захисту практики не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску до захисту – 48 балів.

Англійська, українська