Інфопакет

Гістофізіологія нейроендокринної системи

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

5

ПР2. Використовувати бібліотеки, інформаційні бази даних, інтернет ресурси для пошуку необхідної інформації. ПР6. Аналізувати біологічні явища та процеси на молекулярному, клітинному, організменному, популяційно-видовому та біосферному рівнях з точки зору фундаментальних загальнонаукових знань, а також за використання спеціальних сучасних методів досліджень. ПР7. Описувати й аналізувати принципи структурно-функціональної організації, механізмів регуляції та адаптації організмів до впливу різних чинників. ПР11. Проводити статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих експериментальних даних із використанням програмних засобів та сучасних інформаційних технологій. ПР 19. Вирішувати науково-теоретичні, науково-дослідні та прикладні задачі біології відповідними методами.

Очна форма

1. Знати гістогенез та субмікроскопічну будову елементів залозистого епітелію, анатомію, основи біохімії та фізіології ендокринних органів. 2. Вміти за допомогою мікроскопічних приладів розрізняти різні види залозистих клітин органів ендокринної системи на цито- і гістологічному рівні. 3. Володіти елементарними навичками виготовлення гістологічного препарату ендокринних органів та вмінням роботи з світловим мікроскопом.

Дисципліна є базовою для отримання цілісного уявлення про структурнофункціональну організацію нейроендокринної системи і принцип регуляції периферичних ендокринних залоз. У процесі навчання порівнюються основні етапи еволюції нейросекреторної системи у безхребетних та хребетних тварин. Детально аналізується цитоархітектоніка гіпоталамуса ссавців і людини з характеристикою нейросекреторних ядер, гіпоталамічних трактів, серединного підвищення та гіпофіза, особливості будови портальної системи кровообігу між гіпоталамусом та гіпофізом. Вивчається гістоструктура ендокринних залоз та причини розвитку найбільш поширених патологій, особливості морфо- і патогенезу ендокринних залоз та їх наслідки для гормонального статусу організму. Розглядається концепція Пірса про APUD-систему на прикладі характеристики ендокриноцитів ШКТ.

1. Ендокринологія. Підручник / За ред. А.С. Єфімова. - К.: Вища школа, 2004. - 494 с. 2. Ендокринологія. Підручник / За ред. П.М. Боднара. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - 344 с. 3. Боднар П.М.,. Михальчишин Г.П., Комісаренко Ю.І., Ендокринологія. Підручник/За ред.: Проф. П.М. Боднар. - Вінниця: Нова книга, 2010. - 464с. 4. Остапченко Л.І. Гормональна регуляція обміну речовин і функцій в організмі людини. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - 154 с. 5. Остапченко Л.І. та інш. Біохімія. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2012. - 796 с

Лекції, самостійна робота, лабораторні і практичні заняття.

- семестрове оцінювання: 1. Модульна контрольна робота 1 (письмова, відкриті питання і тести) РН 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 – 20 балів/ 10 балів. 2. Модульна контрольна робота 2 (письмова, відкриті питання і тести) РН 1.1 - 1.3, 2.1, 2.2. – 30 балів/ 15 балів. 3. Оцінювання знання гістологічних препаратів ядер гіпоталамуса, гіпофіза, епіфіза, тимуса і периферичних ендокринних залоз (перевіряється викладачем за допомогою світлового мікроскопа та усним описом гістологічної будови залікового препарату) РН 1.1 - 4.1 – 5 балів/2,5 балів. 4. Оцінювання виконання практичних завдань РН 2.1 - 4.1 – 5 балів/2,5 балів. - підсумкове оцінювання: у формі іспиту

Українською