Альтернативна історія: нова хронологія

Освітня програма: Сходознавство

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Альтернативна історія: нова хронологія
Код дисципліни
ВК 3.14
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
1. Знати: провідні концепції світобудови та антропогенези; зміст поняття "креаціонізм" та його різновиди; основні засади креаційних уявлень; антиеволюційну аргументацію креаціоністів; основні положення критики креаціонізму; різницю між уніформізмом та катастрофізмом; традиційні методи дослідження. 2. Вміти: вільно оперувати понятійним та термінологічним апаратом курсу; на основі фактичних даних аналізувати і співставляти доказовість еволюції теорії та концепції творіння; знаходити і пояснювати відмінності між «новою» і традиційною хронологією; об’єктивно оцінювати причини та передумови появи феномену альтернативної історії. 3. Комунікація: демонструвати здатність до комунікації мовою навчання; відповідати на питання, формулювати думку, аналізувати текст, переказувати. 4. Автономність та відповідальність: здатність приймати самостійні рішення науково-дослідного і практичного характеру і нести за них відповідальність.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1) Знати загальні положення історіософії, археології, палеонтології; 2) Вміти володіти навичками історико-культурного аналізу.
Зміст навчальної дисципліни
Первинним і найскладнішим питан¬ням з найдавніших часів і до сьогодні було і залишається питання про походження людини. В курсі розглядається альтернативні моделі антропогенези та історичного процесу. Здійснюється огляд міфологічного та релігійного світогляду, еволюційної гіпотези, синтетичної теорії еволюції (СТЕ) чи неодарвінізму, трансформістської концепції. Проводиться огляд біблейської антропології та наводяться аргументи креаціоністів, що заперечують існування перехідних форм між мавпою і людиною, В цьому контексті розкривається значення понять „Y-хромосомний Адам” і „мітохондріальна Єва”. В курсі аналізуються концепції творіння в ранньому та середньовічному християнстві. Наводяться слабкі і сильні сторони еволюційної теорії, а також контраргументи креаціоністів. Висвітлюються різновиди креаціонізму в залежності від різних уявлень про час творіння (креаціонізм «молодої Землі», креаціонізм «старої Землі») та ставлення до сучасних наукових поглядів на біологічну та геологічну еволюцію («прогресивний» креаціонізм, теїстична або телеологічна теорія еволюції, неокреаціонізм та концепція «Розумного задуму», креаціонізм у деяких нехристиянських релігіях (іслам, іудаїзм). В другому модулі здійснюється аналіз та об’єктивна оцінка основних історичних, філософських та світоглядних передумов появи альтернативно-історичного мислення, вивчення особливостей жанрів альтісторичних досліджень та літературних творів в історичному дискурсі, дослідження явища «фолк-хісторі», причин новітньої міфологізації та фальсифікації історії.
Рекомендована та необхідна література
1. Козирчук Л. М., Гуценко С. Л. Це було так! Біблія і сучасна наука про походження Всесвіту. – Донецьк: Донецький науково-технічний центр. – 2005. – 65 с. 2. Моррис Г. Сотворение мира: научный подход. – Сан-Диего, Калифорния: Институт креационных исследований, 1981. – 86 с. 3. Єськов К. Ю. Дивовижна палеонтологія: Історія Землі й життя на ній. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 312 с. 4. Шабанов Д. А. Чи спростована теорія еволюції? Ч. 1. Чи є науковим вибір між еволюціонізмом і креаціонізмом? // Біологія. – № 1. – 2002. — С. 5-7; Ч. 2. Мінливість наукового знання — недолік чи достоїнство? // Біологія. – № 3. – 2002. — С. 1-4; Ч. 3. Проблема перехідних форм // Біологія. – № 7. – 2002. — С. 1-4; Ч. 4. Що є людина? // Біологія. – № 4. – 2004. 5. Аністратенко А. Сучасний стан розроблення і вивчення альтернативної історії як метажанру // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал. – 2015. – № 3 (7). – С. 70-77.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
У курсі передбачено 2 змістових модулі. Після завершення відповідних тем для перевірки теоретичних знань та практичних умінь проводяться модульні письмові контрольні роботи (загалом 2). Оцінювання відбувається систематично, упродовж семестру, відповідно до тематичного плану лекційних і семінарських занять. Під час курсу студенти, готують презентації за обраною темою, пишуть реферати і виступають з доповіддю на семінарському занятті, пишуть есе. Семестрове оцінювання - Змістовий модуль 1 та Змістовий модуль 2: Тестування - максимум 10 / мінімум 6; Участь в обговоренні - максимум 5 / мінімум 3; Виконання самостійних завдань підготовка рефератів, презентацій, есе) - максимум 25 / мінімум 15. Модульна контрольна робота - максимум 10 / мінімум 6. Підсумкове оцінювання у формі заліку. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів.
Мова викладання
Українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Інна Миколаївна Мороз
Кафедра історії світового українства
Історичний факультет

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра історії світового українства
Історичний факультет