Історія заборонених книг

Освітня програма: Сходознавство

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Історія заборонених книг
Код дисципліни
ВК 3.13
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
1. Знати історію виникнення структуризації влади та вироблення нею принципів і норм соціальної поведінки; основні причини виникнення дозованих свобод, контрольно-цензурних органів; основні джерела та критично аналізувати спеціальну літературу по проблемі; найважливіші факти та події , пов’язаних з історією заборонених книг давньої, середньовічної, нової та новітньої доби. 2. Вміти виявляти та опрацьовувати історичні джерела різних видів щодо сучасних подій, пов’язаних з забороною деяких книг; формувати, обґрунтовувати, формулювати власне бачення на проблему заборону людської думки у сучасних умовах; здійснювати історичний аналіз впливу суспільно-політичних процесів на намагання позбутися цензури4; встановити причинно-наслідковий характер окремих аспектів суспільно-культурного розвитку, розвитку друкованого слова в різні історичні епохи; вести дискусію, в тому числі з використанням спеціальної термінології, що визначає своєрідність політичного, суспільно-культурного розвитку.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати фактори, що спричинили запровадження дозованих свобод, контрольно-цензурних органів, які охороняли політичні основи влади, бюрократично-ієрхаїчну систему, суспільство, Церкву. 2. Вміти аналізувати процеси становлення контрольно-цензурних органів; розуміти їх сутність, визначати їх місце і значення в історії заборонених книг; уміти працювати з комплексом джерел; вести самостійні дослідження в межах дисципліни; 3. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна спрямована на ознайомлення студентів з історією книжкової справи, її впливу на розвиток суспільства і світової культури, історію цензури та різноманітних обмежень щодо поширення друкованого слова; удосконалюються вміння самостійно аналізувати основні події, пов’язані з історією заборонених книг, застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності для підготовки публічних виступів, рефератів, аналітичних довідок; нести відповідальність за самостійно прийняті рішення в інтерпретації джерел з історії формування та розвитку книжної культури, взаємин суспільства та політичних, релігійних структур влади.
Рекомендована та необхідна література
1. Бутрин М. До історії австрійської цензури // Архіви України. – Ч. 5. – Київ, 1970. 2. Індекс заборонених книг // Юридична енциклопедія: у 6 т. / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. – Т. 2: Д–Й. – 744 с. 3. Каролидес Н. Дж., Балд М., Соува Дон Б., Евстратов А. 100 запрещенных книг: Цензурная история мировой литературы: в 2-х кн. – Москва: Ультра. Культура, 2007. 4. Кирієнко О. Ю. Цензура в Україні // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К.: Наукова думка, 2013. – Т. 10: Т–Я. – С. 448. 5. Стоян Т. А. Система політичної цензури в УРСР у 1920–1930 рр.: монографія / Т. А. Стоян. – К.: Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України, 2010. – 410 с. 6. Федотова О. О. Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.) – Київ: Парламентське вид-во, 2009. – 352 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінарське заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (усне опитування, контрольні роботи, індивідуальні завдання (реферат, есе), робота під час семінарських занять і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 80 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 20 балів. Форма проведення заліку – усна, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей. Оцінюються такі результати навчання студента: вміння встановити причинно-наслідковий характер окремих аспектів суспільно-культурного розвитку людства, розвитку друкованого слова в різні історичні епохи; уміння аргументовано вести дискусію, в тому числі з використанням спеціальної термінології, що визначає своєрідність політичного, соціально-економічного і культурного розвитку країн Європи та Азії, ставлення їх до плюралізму думок, розмаїття духовної творчості.
Мова викладання
Українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра історії Центральної та Східної Європи
Історичний факультет