Інфопакет

Порівняльно-історична граматика слов’янських мов

ННД 42

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

3

ПРН3. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти в галузі славістики. ПРН7. Розуміти основні проблеми філології, слов’янської філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН9. Характеризувати діалектні та соціальні різновиди болгарської мови, описувати соціолінгвальну ситуацію.

Очна форма

знати: гіпотези етно- та глотогенезу слов’ян, поділ слов’янських мов за групами, загальну характеристику кожної групи, основні характеристики старослов’янської мови та джерела виникнення слов’янського письма; історію наукових студій та основні джерела у галузі порівняльно-історичного вивчення словʼянських мов. уміти: орієнтуватись у відповідній науковій та довідковій літературі, володіти теоретико-методологічним апаратом студій у цих галузях; володіти: навичками порівняльно-історичного і зіставно-типологічного аналізу у компаративно-типологічному ракурсі, прийомами залучення екстралінгвістичних фактів для пояснення особливостей походження та розвитку словʼянських мов.

Мета – дати поглиблені знання з порівняльного вивчення слов’янських мов, які забезпечили б студентам міцну основу для вільного володіння описовим та історичним підходами до вивчення слов’янських мов, фахового лінгвістичного аналізу білоруської мови серед інших слов’янських мов, опанування навичок використання прийомів порівняльно-історичного мовознавства. Предметом навчальної дисципліни є основні проблеми порівняльно-історичного і компаративно-типологічного дослідження слов’янських мов зі спеціальною увагою до української та білоруської мов; історико-діахронічний аналіз цих мов із точки зору типології споріднених мов і з урахуванням фактів матеріальної та духовної історії словʼян, їх багатовікових контактів з різними етносами та їх мовами. Особлива увага приділяється історії прасловʼянської мови як вихідної для сучасних словʼянських мов, а також методам і джерелам її реконструкції. Дисципліна складається з двох змістових модулів і закінчується екзаменом.

Гаспаров Б. М., Сигалов П. С. Сравнительная грамматика славянских языков. – Тарту, 1974. – Т. 1–2. Мельничук О. С., Коломієць В. Т., Линник Т. Г. Поєднання зіставно-типологічного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов’янських мов // Слов’янське мовознавство. Х Міжнародний з’їзд славістів. – К., 1988. – С. 53–85. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі „спільної” колиски. – К., 2004. Супрун А. Е. Выбраныя працы: праславянский язык, старославянский язык, церковнославянский язык. – Мінск, 2013. Черниш Т.О. Нариси зі слов’янської порівняльно-історичної лексикології та етимології. – К., 2010. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / Ю. Шевельов ; пер. С. Вакуленко, А. Даниленко. – Харків, 2002.

Практичні заняття, керівництво самостійною роботою та контроль за її виконанням, індивідуальні консультації, передекзаменаційна консультація, екзамен.

Оцінювання здійснюється відповідно до запланованих видів робіт та форм контролю: відповідь на практичному занятті / виконання поточних завдань (2/3 б.), тест з відкритими та закритими відповідями (3/5 б.), написання текстів зі збереженням мовних норм (2/3 б.), модульна контрольна робота (2/5 б.). Упродовж семестру перевіряються письмові роботи, проводяться індивідуальні консультації, оцінюється рівень засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання. Змістові модулі завершуються написанням модульної контрольної роботи. Підсумкове оцінювання проводиться у формі комплексного іспиту. Семестрову підсумкову оцінку формує сума балів за усі заплановані види робіт, та балів, отриманих на іспиті, максимальний розподіл здійснюється за алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит).

українська