Інфопакет

Осн. природ. географії (1. Гео-я грунтів з осн. грунт-ва;2. Осн. біогеографії;3. Осн. ланд-ва)_2 с.

ОК 10.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

6

«Основи природничої географії» (Модуль 1. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства) – дати студентам базові знання теорії і практики з ґрунтознавства, географії ґрунтів та географічних досліджень ґрунтового покриву, що дозволять розв’язувати складні комплексні або спеціалізовані задачі та практичні проблеми географічного спрямування як в професійній діяльності, так і у подальшому процесі навчання, а також ознайомити з методами дослідження ґрунтів та сформувати практичні навички камеральних та польових досліджень ґрунтового покриву (на рівні елементарних ґрунтових ареалів та точок спостереження).

Очна форма

- Знання теоретичних основ базових географічних теорій та концепцій. Знання і розуміння основних просторово-часових закономірностей будови географічної оболонки. – знати ключові положення теоретичних засад дисципліни «Основи наук про Землю»; – володіти методиками географічного аналізу й синтезу, базовими знаннями з картографування територій, елементарними методами статистичного й математичного аналізу; – володіти інструментарієм пошуку біогеографічної інформації та даних в різноманітних інформаційних джерелах; – володіти інструментарієм пошуку ландшафтознавчої інформації та даних в різноманітних інформаційних джерелах.

Навчальна дисципліна «Основи природничої географії» (Модуль 1. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства) присвячена вивченню основних положень ґрунтознавства, географії ґрунтів та методів дослідження ґрунтів і рослинного покриву. Основи біогеографії є складовою циклу професійної підготовки фахівців в сфері географії, екології, територіального управління, менеджменту природних ресурсів, картографії. Знання основних її положень необхідне для вирішення широкого кола завдань з природокористування, охорони природи, екологічного моніторингу, медичної географії, екології людини, земельного кадастру, рекреаційної географії та інших. Навчальна дисципліна надає базові знання про: історію формування й розвитку органічного світу Землі. Знайомить з особливостями антропогенних змін та перетворень органічного світу. Окреслює шляхи й механізми збереження біорізноманіття. Висвітлюється коло теоретичних та прикладних проблем, які розробляє сучасне ландшафтознавство, а також на розгляд змісту і підходів його окремих напрямів – наукових (геофізика, геохімія, естетика ландшафту, культурне, історичне, антропогенне ландшафтознавство тощо) і прикладних (ландшафтне обґрунтування територіального планування, проектів природокористування, екологічна експертиза та аудит, екологічний менеджмент тощо).

1. Аріон О. В., Купач Т. Г., Дем’яненко С. О. Основи грунтознавства: навчально-методичний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2021. – 327 с. 2. Аріон О. В., Купач Т. Г., Дем’яненко С. О. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства: навчально-методичний посібник. – К.: ЦОП «Глобус», 2017. – 226 с. 3. Білоус Л. Ф. Біогеографія. Навчальний посібник. К: КНУ, 2020. 260 с. 4. Білоус Л. Ф. Методичні вказівки до практичних і семінарських занять та самостійної роботи студентів з дисципліни “Біогеографія”. Навчальне видання. - Київ: Логос, 2017. 32 с. 5. Гродзинський М. Д. Ландшафтознавство: Навч. посібник / М. Д. Гродзинський, О. В. Михайленко. – Київ: Київський університет, 2008. – 320 с. 6. Свідзінська Д. В. Методи геоекологічних досліджень: геоінформаційний практикум на основі відкритої ГІС SAGA [Текст] : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Д. В. Свідзінська ; КНУТШ. - Київ : Логос, 2014. – 401 с. :

Лекції, практичні, практичне заняття, презентація, вирішення конкретних задач та ситуацій, тест, виконання творчих аналітично-розрахункових робіт, іспит

У курсі передбачено 2 змістовні частини. Заняття проводять у вигляді лекцій та практичних. Завершується дисципліна іспитом. Семестрове оцінювання: кількість балів, що студент отримує протягом семестру є сумою балів, що були отримані при оцінюванні виконаних практичних робіт, опитуванні та виконанні модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи (МКР) проводяться у тестовій формі. Студенти, які отримали за МКР меншу за мінімально передбачену кількість балів, перескладають її. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 36 балів. Для студентів, які набрали сумарно меншу від 36 балів кількість, обов’язковою умовою для отримання допуску до іспиту є написання рефератів. Підсумкове оцінювання у формі іспиту проводиться в письмовому форматі. Максимальна кількість балів під час заліку – 40, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 24 (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит).

Українська