Інфопакет

Античне мовознавство і сучасність

ДВС. 1.02

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття і категорії класичної філології і теоретичні положення загального мовознавства, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 23. Розуміти ідейні основи різних теорій походження мов, описувати мовні універсалії та типологію мов, аналізувати мову як діяльність, застосовувати знання з різних галузей мовознавства у професійній діяльності.

Очна форма

1) успішне опанування навчальних дисциплін «Вступ до мовознавства», «Вступ до класичної філології», «Давньогрецька мова (перший семестр, другий семестр)» «Латинська мова (перший семестр, другий семестр)»; 2) знання загальних відомостей про історико-культурний контекст античності, основ мовознавчої термінології, основ граматики давньогрецької і латинської мов; 3) володіння базовими вміннями і навичками тлумачення явищ мови як суспільного явища і системно-структурного утворення, навичками формального і змістового аналізу категоріальних ознак одиниць мови різних рівнів – від фонетичного до синтаксичного.

Метою дисципліни є підготовка фахівців філологічного профілю, які б ґрунтовно володіли теоретичними основами і практичними навичками здійснення аналізу, оцінки й інтерпретації історії становлення і розвитку, методології і проблематики лінгвістичних напрямів і шкіл від античності до сучасності. Курс передбачає з’ясування соціальної основи лінгвістичного пізнання на кожному етапі його розвитку, теоретико-методологічних принципів, що характеризують певні традиції, напрямки і школи у мовознавстві від античності до сучасності, дослідження внутрішньої логіки розвитку знань про мову і проблем прогресу у лінгвістичному пізнанні. Структуру дисципліни становлять 2 змістові частини (16 тем), які передбачають концептуальний аналіз значення здобутків давньоіндійської, давньокитайської, греко-римської лінгвістичних традицій для розвитку світового мовознавства із застосуванням повного спектру навчальної діяльності студента - аудиторної, самостійної (зокрема й наукової).

1. Бацевич Ф. С. Філософія мови : історія лінгвофілософських учень: Підручник. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – 240 с. 2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки / Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко. – К. : Вища шк., Головне видавництво, 1985. – 214 с. 3. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К. : Вища шк.,1980. – 215 с.

У курсі передбачено такі форми навчання: 1) лекції, робота на практичних заняттях –усна відповідь, доповнення, участь у дискусії, доповідь (max.30); 2) підготовка і захист навчальних проектів (есей / презентація) - (1 по 10 балів (max.10), що включає компонент оцінювання самостійної роботи студента; 3) контрольні роботи - тестування з закритими відповідями (2 по 7/10 балів (max.20). За семестр студент отримує 60 балів максимум / 36 балів мінімум. Завершується дисципліна іспитом.

Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів за результатами навчання, ніж критично-розрахунковий мінімум (36 балів), до іспиту не допускаються. Студентам для допуску до іспиту необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми письмово , а також може бути оцінена їх самостійна робота за темами курсу. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100–бальною шкалою). Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит.

українська