Інфопакет

Перші мешканці Євразії

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти основні методи історичної реконструкції подій і явищ найдавніших етапів розселення на теренах Євразії, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку та зміни природного середовища на початку плейстоцену. Аналізувати джерела та методи дослідження археологічних місцезнаходжень, набути навички роботи із спеціалізованої науковою літературою.

Очна форма

1. До початку вивчення дисципліни студенти мають знати основні хронологічні події в історії людства на основі археологічних джерел; основні культурно-хронологічні етапи дописемної історії та методи і підходи історичної реконструкції. 2. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію пов’язану з дослідженнями археологічних джерел; застосовувати фахову термінології та категорійний апарат археології та преісторії. 3. Володіти навичками наукового дослідження та аналізувати джерела дописемної історії; критичного ставлення та прогнозування історичних подій та явищ на підставі попереднього досвіду вивчення дописемних джерел.

Загальний обсяг 90 год., в тому числі: Лекцій – 20 год. Семінари – 10 год. Самостійна робота – 60 год. Підсумкова контрольна робота (залік) у вигляді тестових завдань.

1. Словник-довідник з археології. – К.: Наукова думка, 1996. 2. Степанчук В. М., Матвіїшина Ж. М., Рижов С. М., Кармазиненко С. П. Початкове заселення і подальше освоєння території України давньою людиною: синтез археологічних і палеогеографічних даних. // Вісник НАН України. Історія. – 2012. – Вип. 8. – No 8. – С. 34-46. 3. Степанчук В. М., Матвіїшина Ж. М., Рижов С. М., Кармазиненко С. П. Давня людина: палеогеографія та археологія. – Київ: Наукова думка, 2013. – 207 с. 4. Україна: хронологія розвитку з давніх часів до пізньої античності. – То 1. – К.: КВІЦ, 2007.

Заплановані освітні заходи та методи викладання: - лекції - семінарські заняття - самостійна робота - реферати - усне опитування - тести - залік

Форми оцінювання студентів: Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.4), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.4); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні доповіді, доповнення та участь в дискусіях на семінарах) та за самостійні роботи (робота з текстами, дослідження цінностей, написання тексту рекомендацій). Підсумкові контрольні роботи в письмовій формі (тести). Підсумкове оцінювання у формі заліку.

Українська