Багатосеместрова дисципліна: Грецька герменевтика (6 семестр)

Освітня програма: Класична філологія та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Багатосеместрова дисципліна: Грецька герменевтика (6 семестр)
Код дисципліни
ННД.18
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
6 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 9. Характеризувати діалектні та соціальні різновиди класичних та іноземної мов, описувати соціолінгвальну ситуацію. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори античної літератури, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов. ПРН 21. Мати навички перекладу текстів різних стилів і жанрів давньогрецькою і латинською мовою.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Успішне опанування навчальних дисциплін «Давньогрецька мова. Морфологія і словотвір», «Давньогрецька мова. Синтаксис простого речення» і «Давньогрецька мова. Синтаксис складного речення», «Грецька герменевтика (5 семестр)» «Вступ до загального мовознавства», «Історія давньогрецької літератури», «Культура Давньої Греції та Риму (у давньогрецьких та латинських текстах)».
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни «Грецька герменевтика» полягає в тому, щоб ознайомити студентів з одним із фундаментальних методів гуманітарних наук – методом розуміння та інтерпретації текстів. Предмет передбачає комплексний підхід, коли лінгвістичні, літературні та культурологічні аспекти актуалізуються паралельно з розвитком мовленнєвих і перекладацьких навичок студентів. Перша частина курсу знайомить з історією виникнення герменевтики як наукової дисципліни та її основними поняттями та процедурами. Друга частина присвячена типологічній диференціації текстів – наратив, опис, аргументація, діалог, – на основі лінгвістичних маркерів давньогрецької мови, а також знайомству з термінологічним апаратом наратології та лінгвістики тексту. Третя частина орієнтована на практичне розкриття прагматичних та жанрово-стилістичних характеристик історичного, медичного та філософського дискурсу у творах Геродота, Гіппократа, Платона.
Рекомендована та необхідна література
Bers V. Kunstprosa: Philosophy, History, Oratory. A Сompanion to the Ancient Greek Language. Blackwell Publishing Ltd, 2010. P. 465-467. Schironi F. Technical Languages: Science and Medicine. A Сompanion to the Ancient Greek Language. Blackwell Publishing Ltd, 2010. P. 338 -353 Fox M., Livingstone N. Rhetoric and Historiography. A companion to Greek rhetoric. Blackwell Publishing Ltd, 2007. P. 542-561. Hyun J. K. Herodotean Studies in the Twenty-First Century: developments and directions. Journal of Ancient History 2016; 4(1). Р. 1-15. Mocciaro E., Short, W.M. Toward a Cognitive Classical Linguistics: The Embodied Basis of Constructions in Greek and Latin: De Gruyter Open Poland, 2019. Van Rooy, R. The Relevance of Evidentiality for Ancient Greek: Some Explorative Steps through Plato. Journal Of Greek Linguistics. 2016. Vol. 16. No. 1. P. 3–46. Zingano M. How rude can Socrates be? A note on Phaedrus 228a5-b6. Journal of Ancient Philosophy, São Paulo, 2015; 9 (2). P. 67-77.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, практичні заняття, самостійна робота з науковою літературою, роздаткові матеріали та презентації (Microsoft PowerPoint)
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання), що складає 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння); (комунікація); (автономність та відповідальність), що складає 60% загальної оцінки. Підсумкове семестрове оцінювання за навчальний рік здійснюється на підставі отриманих балів у V семестрі, а також – у VІ семестрі. Підсумкова семестрова оцінка визначається як середнє арифметичне оцінок у V-VІ семестрах, причому мінімально допустимою кількістю балів вважається – 36, а максимальним – 60. Підсумкове оцінювання: іспит (24/40 балів) Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій поограмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
українська