Інфопакет

Загальне мовознавство

ОК.06

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

9 Семестр

3

ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного та мовленнєвого матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних та методичних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу. ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Очна форма

Студенти повинні мати достатній рівень лінгвістичної та філологічної компетенції в межах повного курсу навчання за першим циклом вищої освіти (бакалаврським), знати структуру мовознавства, його теоретичні основи, орієнтуватися в основних лінгвістичних поняттях і категоріях, теоретичних постулатах і напрямах мовознавства, в історії становлення та розвитку мовознавчої науки, вільно оперувати лінгвістичною термінологією та мати навички аналізу мовно-мовленнєвого матеріалу.

Мета дисципліни – узагальнити, систематизувати, розширити, наповнити новим, сучасним контентом знання студентів, які вони отримували протягом бакалаврату та магістрату у галузі історії мовознавства, теорії мовознавства та методів дослідження мови як об’єкта лінгвістичної науки. Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Загальне мовознавство» покликана ознайомити студентів з основними трендами мовознавства, з підходами, методами й епістемами, які склалися у межах трьох основних парадигм у мовознавстві: порівняльно-історичній, структурно-системній та антропологічній. У рамках дисципліни приділяється увага не тільки теоретико-категоріальному апарату, напрацьованому в межах різних теорій і концепцій мовознавства, а й формуванню у студентів практичних навичок аналізу мовного та мовленнєвого матеріалу із застосуванням методів, що використовувалися в різних парадигмах лінгвістичного знання. Дисципліна входить до науково-дослідного компоненту підготовки магістра.

Даниленко, В. П. Общее языкознание и история языкознания: курс лекций (Москва: Флинта: Наука, 2009), 272. Зеленько, А. С. Загальне мовознавство: навч. посібник, 2-е вид., стереотип. – К.: Знання, 2011. – 308 с. Иванова, Л. П. Курс лекций по общему языкознанию: учеб. пособие (Киев: Освіта України, 2006), 312. Кочерган, М. П. Загальне мовознавство: підручник, 2-е- вид., випр. і доп. (Київ: Академія, 2006), 464. Попова, З. Д., Стернин, И. А. Общее языкознание: учеб. пособие, 2-е изд., перераб. и доп. (Москва: АСТ: Восток-Запад, 2007), 408. Тищенко, К. М. Основи мовознавства: системний підручник (Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007), 308. Голубовська, І. О. Етнічні особливості мовних картин світу (Київ: Логос, 2004), 284. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми (Полтава: Довкілля-К, 2008), 712. Степанов, Ю. С. Методы и принципы современной лингвистики, 4-е изд., стереотип. (Москва: Эдиториал УРСС, 2003), 312.

Методи викладання: Лекції, самостійна робота, відеоматеріали, відеопрезентації (Microsoft PowerPoint). Форми навчання: Письмове опитування, творче завдання (есей, рецензія), письмовий аналіз наукової літератури, підготовка презентації, контрольна робота з відкритими відповідями.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (письмове опитування, письмовий аналіз наукової літератури, контрольна робота з відкритими відповідями) і самостійну роботу (есей, підготовка презентації). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному – 36 балів. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна – 24 бали; на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1-1.8; РН 2.1-2.6; РН 4.2; РН 4.3; іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями на два теоретичні питання, кожне з яких оцінюється максимально 20 балами. Детальний опис форм, критеріїв, методів та організації оцінювання наведено у робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська