Інфопакет

Класичне і сучасне мовознавство. Частина 2. Вступ до мовознавства (2 семестр)

ОК 08.02.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

2 Семестр

2

ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію французької мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 10. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

Знати загальні відомості про мову, її природу, функції та рівні; володіти елементарними навичками аналізу та інтерпретації мови на всіх рівнях її структури відповідно до начальних програм середньої школи – фонетичному, морфологічному лексикологічному, фразеологічному, синтаксичному, стилістичному з урахуванням погляду на мову як найважливішого засобу людського спілкування, неодмінну ознаку етносу і нації.

Дисципліна «Частина 2 Вступ до мовознавства» належить до переліку обов’язкових дисциплін денної форми навчання та викладається у ІІ семестрі бакалаврату відповідно до навчального плану освітньо-професійної програми «Французька мова та переклад, англійська мова та друга романська мова». Викладається у V семестрі в обсязі 2 кредитів, всього 60 годин, з яких 14 годин лекційних, 16 – практичних та 430 годин самостійної роботи. Дисципліна покликана ознайомити студентів з основами знань в галузі лінгвістики, основними законами розвитку мови, принципами мовної епістемології, найважливішими методами і прийомами дослідження такого багатоудругому семестрі аспектного явища, яким є мова.

1. Білецький, А. О. Про мову і мовознавство: навчальний посібник (Київ, Артек, 1996), 224. 2. Голубовська, І. О., Лучканин, С. М., Чемес, В. Ф. Вступ до мовознавства (Київ, Академія, 2016), 320. 3. Тищенко, К. М. Основи мовознавства: Системний підручник (Київ, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007), 308. 4. Удовиченко, Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: навч. посіб. (Київ, Вища шк., 1980), 214. 5. Bolinger, Dw., Sears, D.A. Aspects of Language, 3rd ed. (1981). 6. Fromkin, V., Rodman, R., Hyams, N. An Introduction to Language, 10th ed. (2014). 7. Horsnby, D. Linguistics. A complete introduction (London, Hodder & Stoughton, 2014), 309. 8. Lyons, J. Language and Linguistics (1981), 356. 9. Pinker, S. The Language Instinct: How the Mind Creates Language (2007), 526. 10. Stanlaw, J., Adachi, N., Salzmann, Z. Language, Culture and Society. An Introduction to Linguistic Anthropology (New-York, 2017), 452.

Освітній процес поєднує лекції, практичні заняття та самостійну роботу. Лекції забезпечують системний виклад основ мовознавства (природа мови, її функції, рівні та одиниці, мовні системи) з використанням пояснювально-ілюстративного методу. Практичні заняття спрямовані на аналіз мовних явищ, виконання вправ, роботу з прикладами різних мов, формування навичок лінгвістичного аналізу. Застосовуються аналітичний, проблемно-пошуковий і частково-дослідницький методи. Самостійна робота передбачає опрацювання теорії, підготовку повідомлень і мініпроєктів, роботу з науковими джерелами. Використовуються цифрові ресурси (корпуси, словники). Контроль знань здійснюється через тестування, усне опитування, письмові роботи, модульний і підсумковий контроль. Застосовуються інтерактивні форми: дискусії, робота в групах, аналіз кейсів.

Упродовж семестру після лекцій проводяться практичні заняття з оцінюванням відповідно до визначених видів робіт. Контроль знань здійснюється за рейтинговою системою: підсумковий бал формується як сума поточної успішності та результату іспиту. Поточний бал визначається як середнє арифметичне оцінок за виконані завдання (під час занять, самостійної підготовки та усних відповідей). Дисципліна завершується іспитом. До іспиту допускаються студенти, які набрали не менше 36 балів. У разі недосягнення мінімуму необхідно відпрацювати пропущені теми письмово. Додаткові форми оцінювання можуть становити до 40% підсумкової оцінки. Підсумкова оцінка формується так: 60% – семестрова робота, 40% – іспит. Якщо на іспиті набрано менше 24 балів, його результат не зараховується до підсумкової оцінки.

Українська