Інфопакет

Частина 7. Історія зарубіжної літератури. Ч.4.2. Франц.література XVIIІ – ХХI століть

ОК 07.04.02.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

4 Семестр

2

ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію французької мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі Франції. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

1. Успішне опанування курсів: «Антична література», «Література Середньовіччя та Відродження», «Історія французької літератури XVII – XXІ століть» (Частина І). 2. Знання теоретичних основ: літературознавства, перекладознавства, основ класичної французької літератури, внеску ключових постатей французької культури до світової культури. 3. Володіння базовими методиками літературознавчого та перекладознавчого аналізу художнього тексту. 4. Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища.

Курс охоплює основні етапи розвитку французької літератури XVIII–XXI століть у культурно-історичному контексті. Розглядаються ключові напрями: Просвітництво, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм, авангард і постмодернізм. Аналізуються провідні жанри (роман, драма, поезія, есе), еволюція художніх форм і наративних стратегій, а також взаємодія літератури з філософією та суспільними процесами. Особлива увага приділяється творчості визначних французьких письменників і їхнім творам у контексті національного та світового літературного процесу. Окремо розглядається сучасна література кінця XX – початку XXI століття (проблеми ідентичності, пам’яті, інтертекстуальності, глобалізації). Курс формує навички літературознавчого аналізу із застосуванням культурно-історичного, герменевтичного, інтертекстуального та компаративного підходів.

1. Г. Давиденко, О. Чайка. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ століття. – К.: 2009.: http://www.kafedragum-artcollege.edukit.km.ua/Files/downloads/308686_0499D_davidenko_g_y_chayka_o_m_istoriya_zarubizhno_literaturi_xix.pdf 2. Кучерук О.А. Основні принципи творчого методу Оноре де Бальзака в повісті «Гобсек»: http://eprints.zu.edu.ua/30526/1/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%B0%D0%BA-pc.pdf 3. Назаров Н. Я винайшов колір голосних! Нарис творчості Артюра Рембо. – К., 2006. 4. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997. 5. Передчуття. Із світової поезії другої половини 19 - початку 20 сторіччя.- К., 1979. 6. Співець. Із світової поезії кінця 18 - першої половини 19 сторіччя. - К., 1972. 7. Тверітінова Т. І. Історія зарубіжної літератури ХІХ століття. Доба реалізму: https://core.ac.uk/download/355870624.pdf 8. Чистяк Д. Блакитний птах бельгійської літератури. – К., 2005.

Аудиторна робота синтезує самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, тести, ведення термінологічного словника, презентації.

Упродовж семестру із відповідних тем проводяться лекційні та семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контролю. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, не допускаютьсядо складання іспиту. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рівня оцінки, наприкінці семестру проводиться підсумкова семестрова контрольна робота. Робота розрахована на виконання завдань теоретичного і практичного спрямування. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% максимальної підсумкової суми балів за семестр – 24 бали. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом упродовж семестру та бали, отримані на іспиті, при цьому розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит).

Українська, французька