Частина 7.Історія зарубіжної літератури. Ч.1. Вступ до літературознавства
Освітня програма: Французька мова та переклад, англійська мова та друга романська мова
Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології
Назва дисципліни
Частина 7.Історія зарубіжної літератури. Ч.1. Вступ до літературознавства
Код дисципліни
ОК 07.01.
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2024/2025
Семестр / Триместр
1 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
2
Результати навчання
ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію французької мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності.
ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі Франції.
ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Зміст і завдання курсу Вступ до літературознавства потребують від студентів актуалізації елементарних теоретичних знань з курсів історії української та зарубіжної літератури, яких вони набули у закладах середньої освіти. Курс Вступ до літературознавства спрямовує студентів до предметного застосування ідей та практик
навчально-дослідницької діяльності, як їх представлено в пропедевтичниму курсі Вступ до університетських тудій, який у ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка викладають паралельно, на 1 році навчання всіх спеціальностей.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна «Вступ до літературознавства» є базовою нормативною дисципліною. Викладається у першому семестрі 1 курсу бакалаврату в обсязі 60 год. (2 кредити ECTS) зокрема: лекції – 14 год.; практичні заняття – 16 год на семінарську групу, передбачає також самостійну роботу студентів у обсязі 30 год. На практичних заняттях та під час модульних контрольних робіт студенти закріплюють отримані знання та навички та вирішують творчі завдання сучасного літературознавства на
матеріалі англомовних текстів (можливе залучення до практичних завдань такожзразків україномовних текстів).
Рекомендована та необхідна література
1.Білоус П.В. Вступ до літературознавства: навч. посіб. для самостійної роботи студента / П.В.
2. Білоус, Г.Д. Левченко. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 364 с.Вступ до літературознавства. Хрестоматія. /Упоряд. Н.І.Бернадська.К.: Либідь, 1995 (окремі
розділи)
3.Галич О.А. Вступ до літературознавства. Луганськ. ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2010.2. Галич О.,Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.:Либідь, 2001.
4.Галич О.А. Історія літературознавства. К.: Либідь. 2013.2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства.К.,1998,2003.
5..Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001
6.Літературознавчий словник-довідник / Упоряд. Р. Гром”як та Ю. Ковалів. К.: Академія,1997,
1999, 2006.76.Наєнко М.К. Українське літературознавство. Школи, напрями, течії. К.: Академія,1997, 2000.
7.Ференц Н.С. Основи літературознавства. Київ : Знання, 2011(окремі розділи).
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Курс поєднує лекційні та практичні форми навчання. Передбачено лекції з елементами проблемного викладу, практичні та семінарські заняття з аналізу художніх текстів і обговорення літературознавчих концепцій. Важливу роль відіграє самостійна робота (читання, конспектування, аналітичні завдання), а також індивідуальні проєкти (есе, презентації). Проводяться консультації та модульний контроль. Методи викладання: пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий, текстуальний аналіз (структурний, стилістичний), дискусійний, кейс-метод і проєктний підхід. Використовуються інтерактивні форми (робота в групах, дебати, «мозковий штурм») і цифрові ресурси. Це сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних навичок і розуміння літератури як мистецтва слова.
Методи та критерії оцінювання
Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форм контролю, описаних у п. 7.1. Підсумкова форма оцінювання – залік.
Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують "зараховано". Студенти, які не набрали мінімально позитивної кількості балів – 60, отримують – "незараховано". Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, шляхом написання самостійних робіт, рефератів або ж за потреби – контрольної роботи.
Мова викладання
Українська, французька
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни