Інфопакет

Універсалізм Шевченка: літературознавчий дискурс

ВБ 3.1

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

4 Семестр

3

ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 15.Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу. ПРН 24.3.Здатність здійснювати літературно-критичний аналіз у вигляді літературно-критичних статей, оглядів та ін. творів художньої літератури. ПРН 25.3. Здатність здійснювати фаховий аналіз творів української літератури - від давнини до сучасності. ПРН 27.3. Інтерпретувати та систематизувати явища літературного процесу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.

Очна форма

Знати: основи літературознавчого аналізу художнього тексту; ідейно-естетичні та суспільно-політичні фактори впливу на творчість письменника авторів, провідну проблематику та зміст тих літературно-критичних праць, що представили найвагоміші варіанти рецепції творів Т.Шевченка. Вміти: усно, письмово формулювати власні думки і судження на основі теоретичних знань; аналізувати жанрово-стильові особливості творів Т.Шевченка усіх періодів творчості; виділяти проблемно-тематичні особливості творів Т.Шевченка; співставляти позиції української критики ХІХ, ХХ та ХХІ століть щодо творчості Т.Шевченка Володіти елементарними навичками: класифікувати літературні твори за тематикою, проблематикою, жанрово-зіставляти різні погляди на проблеми ідеології, політики, філософії, культури, літератури на прикладі інтерпретації творчості Т. Шевченка; застосовувати на практиці здобуті знання.

Дисципліна «Універсалізм Шевченка: літературознавчий дискурс» має забезпечити формування в студентів важливих професійних науково-дослідницьких компетентностей щодо літературознавчих інтерпретацій творчості Тараса Шевченка, поглибити розуміння ідейно-тематичного та поетикального новаторства класика українського письменства, осягнути рівень самосвідомості митця та специфіку його поетичного мислення на основі прочитання та аналізу праць сучасних шевченкознавців.

Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України. Історіо- й націософська парадигма. К.: Києво- Могилянська академія, 2004. 181 с. Білецький Л. Світогляд Шевченка. Шевченко Т. Кобзар; [за ред. Л. Білецького]. Вінніпег, 1954. Т. 4. С. 357-398. Боронь О. Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей.[Монографія]. К.: Критика, 2017. 496 с. Генералюк, Л. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. К.: Наукова думка, 2008. 544 с. Грабович Г. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка / gер. з англ. 2-е вид., випр. К.: Критика, 1998. 206 с. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість. К.: Києво-Могилянська академія, 2008. 700 с. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К.: Факт, 1998. 146 с. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка: Літературно-критичний нарис. К.: Радянський письменник, 1990. 272 с.

Види робіт: усна відповідь, участь у дискусії, реферативне завдання, творче завдання, контрольна робота.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу та художньої літератури для підготовки до аудиторної активності: усних відповідей, доповнень, аналітичних завдань, письмових робіт) та за самостійну роботу (творча робота, реферативне опрацювання першоджерел для усних та письмових відповідей). Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська