Інфопакет

Зіставна типологія іспанської та української мов і редагування текстів

ОК.02.1

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

1 Семестр

7

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в галузі іспанського мовознавства та перекладу. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти іспанського мовознавства, літературознавства та перекладу. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літера-турного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів. ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з галузі іспанського мовознавства

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають успішно опанувати теоретичні та практичні курси іспанської мови та лінгвостилістичного аналізу текстів, що викладалися протягом восьми семестрів навчання в бакалавраті. Уміти збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію щодо лінгвістичних явищ; уміти виявляти, ставити та вирішувати проблеми; планувати і оцінювати власну роботу; застосовувати технічні засоби з метою проведення наукових досліджень та здійснення машинного перекладу. Володіти українською мовою на високому рівні, мати навички усного та письмового перекладу з іспанської мови на українську й навпаки; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання україномовних та іншомовних фахових інформативних джерел; взаємодії та співробітництва в ситуаціях пошукового характеру.

Дисципліна формую навички перекладацького аналізу тексту та вміння здійснювати якісний переклад з іспанської на українську мову й навпаки завдяки вивченню теоретичних засад порівняльно-типологічного мовознавства. Вона є складником наукової компоненти освітньої програми, готуючи майбутніх науковців у галузі іспанського перекладознавства. Під час опанування дисципліни у здобувачів формується цілісна система знань щодо методології, історії розвитку, персоналій, наукової літератури, теоретичних засад, понятійного апарату, міжкультурної комунікації та перекладу у галузі порівняльної типології іспанської та української мов. Практичні навички зіставлення іспанської та української мов застосовуються під час редагування перекладених текстів та здійснення усного й письмового перекладу. Здобувачі навчаються також застосовувати сучасні технічні засоби з метою перекладу та редагування текстів, зокрема електронні словники, перекладачі, текстові редактори.

1. Корбозерова Н.М. Завдання сучасної лінгвістичної типології та контрастивної лінгвістики (на прикладі зіставлення іспанської та української мов). Проблеми семантики,прагматики та когнітивної лінгвістики, 2022. No 41. К.: Юстон, С 43-49. 2.Корбозерова Н.М. Принципи зіставної граматики: граматичні категорії дієслова в іспанській та українській мовах. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 2021. No 40. К.: Юстон. С 15-20. 3. Корбозерова Н.М., Серебрянська А.О., Скробот А.І. Порівняльна типологія іспанської та української мов. Третє видання. К., 2011. 294 с. 4. Кочерган М.П Основи зіставного мовознавства. Київ, 2006. 423 с. 5. Kalustova O.M., Fokin S.B. Curso práctico de morfosintaxis española y ucraniana comparadas. Categorías de número y género del sustantivo. K., 2019. 22 p. 6. Santamaria Pérez I., Martínez Egido J. J. Técnicas de redacción y recomendaciones de estilo.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.2), що складає 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.4); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.5), що складає 60% загальної оцінки. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкового оцінювання (іспиту). Допуск до іспиту передбачає успішне виконання студентом завдань і роботу впродовж усього семестру. Отже, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 36, максимум 60 балів) та підсумкового оцінювання – іспиту (мінімум 24, максимум 40 балів).

Українською