Інфопакет

Лінгвопоетика і художній переклад (французька мова)

ВК 1.04

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

3 Семестр

6

ПРН 6. ПРН 8. ПРН 10. ПРН 11. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основний понятійний апарат сучасної лінгвопоетики і теорій художнього й особливості їх застосування у різних суспільних практиках французької лінгвокультури; основні проблеми сучасних студій поетики у вітчизняній і зарубіжній філологічних парадигмах, основні перекладознавчі концепції в діахронічному та синхронічному аспектах у зарубіжних і вітчизняній традиціях, основну проблематику сучасних перекладознавчих студій в аспекті художнього перекладу.

Мета дисципліни – консолідувати набуті теоретичні знання зі вступу до перекладознавства, лексикології, стилістики, лінгвістики тексту, неориторики, теорії і практики перекладу, перекладознавства та доповнити їх основними теоретичними засадами поетики і теорії та практики художнього перекладу. Предметом вивчення дисципліни є поетика як сфера функціонування закономірностей художнього дискурсу французької мови та перекладу в синхронії та діахронії. Дисципліна спрямована на осягнення закономірностей розвитку сучасної лінгвопоетики та художнього перекладу; дає уявлення про парадигму сучасних лінгвопоетичних студій і течій у художньому перекладі в синхронічному та діахронічному зрізі розкриває особливості розвитку художньої концептуалізації; формує навички аналізу лінгвопоетичних особливостей художнього дискурсу та продукування художнього перекладу.

1. Бурбело В. Б. Лінгвопоетика французької словесності ІХ–ХVІІІ ст. Київ, Київський університет, 1999. 2. Чистяк Д. О. Лінгвопоетичний аналіз художнього тексту. Київ: Пінзель, 2023. 3. Чистяк Д. Нариси з історії українського художнього перекладу французькою мовою: навчальний посібник. Київ: ФОП Халіков, 2025.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контрою, описаних у п. 7.1. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, до складання іспиту не допускаються. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті, максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит). Якщо студент на іспиті набрав менше 24 балів (а це 60% від 40 балів, відведених на іспит), то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «результуюча оцінка» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру.

Французька, українська