Науковий образ світу

Освітня програма: Турецька мова і література та переклад, англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Науковий образ світу
Код дисципліни
ОК.02
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2024/2025
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 3. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти. ПРН 4. Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Успішне опанування курсу «Вступ до університетських студій» та інших освітніх компонентів.
Зміст навчальної дисципліни
У сучасному значенні наука – це сфера інтелектуальної людської діяльності, направлена на пошук істинних знань про навколишній світ, систематизацію отриманої інформації, вироблення методів взаємодії зі світом та можливості прогнозування його мінливості; побудову наукового образу світу. Також, наукою називають особливий спосіб пізнання світу. У більш широкому розуміння наука - динамічна система або сукупність об'єктивно істинних галузевих знань та соціальний інститут. Основними поняттями науки є: об'єкт науки; предмет науки; теорії; закони; методи дослідження; парадигми; концепції. Наукова картина (науковий образ) світу – це: особлива форма систематизації знань, отриманих у різних областях науки, сукупність уявлень людини про властивості й закономірності дійсності, що побудована в результаті узагальнення й синтезу наукових понять і принципів, сукупність відомостей про взаємозв’язок людини з дійсністю, з природою, суспільством, іншими людьми, уявлення про загальні закономірності Всесвіту. Основними методами дослідження, що використовуються в науці є: емпіричний - заснований на реальних експериментах і теоретичний – заснований на методах ідеалізації, переходу від абстрактного до конкретного. Результат наукових дослідженнь можна поділити на: фундаментальні - (іноді їх називають «чистими») в рамках яких світ пізнається безвідносно до того, наскільки можливо практичне використання отриманих знань і прикладні – орієнтовані на практику, застосовуючи до неї знання, отримані у фундаментальних науках, що служать безпосереднім потребам суспільства.
Рекомендована та необхідна література
1. Карпов Я.С. Концепції сучасного природознавства: підручник / [Я.С. Карпов, В. В. Кисельник, В. Г. Кремень та ін.] К.: Професіонал, 2004. 496 с. 2. Ніконова В.В. / Довідник з курсу «Науковий образ світу». Київ: 2018. 56 с. 3. Висоцький М.В./ Природознавство: науковий образ світу: текст лекцій. Київ: 2018. 143 с. 4. S. Hawking, L. Mlodinow, A Briefer History of Time. Bantam, 2008, 176 p. 5. S. Hawking, New Scientist: The Origin of (almost) Everything. Nicholas Brealey, 2016, 244 p.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекційні заняття, консультації, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
У курсі передбачено 3 змістових модулі. Усі результати навчання оцінюються систематично, упродовж семестру, відповідно до тематичного плану лекційних занять. За обраною темою другого модуля студенти створюють есе до науково популярного фільму і надсилають його на перевірку (орієнтовно до 15 квітня). У кінці кожного модуля проводяться модульні контрольні роботи з тестовими завданнями та відкритими питаннями (орієнтовно на 7-му і 15-му навчальних тижнях семестру); бали за МКР додаються до суми балів за ЗМ. Сума балів за усі ЗМ обчислюється за принципом накопичення: максимум 100 балів, мінімум 60 балів. Оцінювання семестрової роботи: 1. Модульна контрольна робота №1: 15 - 25 балів. 2. Модульна контрольна робота №2: 15 - 25 балів. 3. Практична робота: 15 - 25 балів. 4. Модульна контрольна робота № 3: 15 - 25 балів.
Мова викладання
українська