Зарубіжне українознавство
Освітня програма: Світове українство в цивілізаційному поступі з поглибленим вивченням іноземних мов
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
Зарубіжне українознавство
Код дисципліни
ОК.31
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
1.1.Знати: теоретичні та методологічні засади дослідження українства в умовах чужини
1.2.Вміти: використовувати понятійний апарат та історіографію і джерела.
1.3.Знати: первісні дослідні українознавчі осередки за кордоном до Першої світової війни.
2.1.Знати: міжвоєнну наукову діяльність українських дослідницьких центрів у Європі та за океаном
2.2.Вміти: визначити роль українознавчих осередків на теренах СРСР в період українізації (1923 – 1932).
2.3.Знати: координацію українознавчих дослідів за рубежем через створення в еміграції Києво-Мазепинської академії наук.
3.1.Вміти: оцінити розвиток закордонного українознавства в роки Другої світової війни.
3.2.Знати: українознавчі студії в таборах переміщених осіб після Другої світової війни.
3.3.Знати: діяльність головних українських дослідних центрів за кордоном та їх фінансування після Другої світової війни
4.1 Знати: релігійні та військові українознавчі осередки за рубежем
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати: успішне опанування шкільного курсу України, зокрема інформації про розселення українців у світі.
2. Вміти: характеризувати основні результати наукових досліджень; писати наукові тексти на історичну тематику; здійснювати первинну обробку інформації.
Зміст навчальної дисципліни
Тема 1. Вступ до курсу. Теоретичні та методологічні засади дослідження українства в умовах чужини. Понятійний апарат та основні характеристики навчальної дисципліни. Історіографія та джерела.
Тема 2. Первісні дослідні українознавчі осередки за кордоном до Першої світової війни.
Тема 3. Вплив української політичної еміграції після Першої світової війни на розширення й поглиблення українознавчих студій за кордоном
Тема 4. Міжвоєнна наукова діяльність українських дослідницьких центрів у Європі та за океаном.
Тема 5. Спроба координації українознавчих дослідів за рубежем через створення в еміграції Києво-Мазепинської академії наук. Проект перенесення університету до Карпатської України.
Тема 6. Закордонне українознавство в роки Другої світової війни.
Тема 7. Українознавчі студії в таборах переміщених осіб після Другої світової війни.
Тема 8. Остаточне формування другої політичної хвилі української еміграції в ХХ столітті та її вплив на розвиток українознавчих студій за рубежем.
Тема 9. Діяльність головних українських дослідних центрів за кордоном та їх фінансування після Другої світової війни.
Тема 10. Релігійні та військові українознавчі осередки за кордоном
Тема 11. Українські музеї за рубежем як осередки дослідів про українство
Тема 12. Українознавчі кафедри при університетах у країнах розселення
Рекомендована та необхідна література
1. В ім’я майбутнього нації. Документи і матеріали про організацію допомоги студентам-емігрантам українською діаспорою в 1920-2000 роках.- К., 2009.
2. 125 років Київської української академічної традиції. – Нью-Йорк, 1993. 3. Дорошенко В. Покажчик літератури про українську пресу. (Спогади, замітки й покажчики, що появилися у виданнях, друкованих на Заході в 1945 – 1962 роках). – Мюнхен, 1963.
3. Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003. – Т. 1 – 11.
4. Історія Наукового товариства ім. Шевченка. – Нью-Йорк – Мюнхен, 1949.
5. Козак С. Український науковий інститут у Варшаві (1930-1939) // Історіографічні дослідження в Україні. 2012. № 22. C. 59–68.
6. Литвин М. Зарубіжне українознавство: здобутки та перспективи дослідження // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2013. - Вип. 23. - С. 3-11.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Самостійна робота, лекції, семінари.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінарів (усні опитування, письмові тести); бали, отримані за виконання творчих завдань; бали, отримані під час модульного контролю (за виконання тестових творчих завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (екзамені), а саме: за виконання запропонованих завдань.
Зміст курсу поділений на два змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (тести, усне опитування, творчі завдання) і підсумкове оцінювання (іспит).
Мова викладання
Українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни