Інфопакет

Інтертекстуальність у фольклорі

ВБ.1.07

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

4 Семестр

4

ПРН 10. Демонструвати поглиблені знання з фольклористики, міжкультурної комунікації та іноземної мови. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз фольклорного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 19.1. Провадити усі види освітньо педагогічної діяльності з фольклористичних дисциплін та іноземної мови у навчальних закладах.

Очна форма

Магістранти мають володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру, знати основні питання історії та теорії інтертекстуальності як міждисциплінарної категорії, значення термінів, які утверджують статус інтертекстуальності. що становить основу інтертекстуального дискурсу сучасної гуманітаристики. Уміти на фаховому рівні робити аналіз текстів етнокультури як інтертекстуального явища, адаптуючи пріоритетні концепції, теорії і методи спостереження, узагальнення та всебічного аналізу досліджуваного матеріалу. Володіти основними методиками вияву різних типів міжтекстових інтеракцій в межах твору чи явища етнокультури; обґрунтувати доцільність застосування методики інтертекстуального аналізу фольклору; правильно користуватися термінологію, що використовується при інтертекстуальному аналізі, у науково-пошуковій роботі, що відповідає другому (магістерському) рівню.

Мета дисципліни –дати магістрантам системні знання про інтертекстологію та ознайомити з тенденціями дослідження універсальних правил міжтекстових взаємодій, зокрема, на прикладах фольклору. Виробити навички самостійного опрацювання, аналізу емпіричних праць з культурології, літературознавства, фольклористики та інших суміжних дисциплін у вивченні тексту як інтертекстуального явища.

1.Біловус Л. Теорія інтертекстуальності: Становлення понять, тлумачення термінів, систематика / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Т., 2003. - 36 с. 2. Копаниця Л.М. Методична розробка до курсу «Інтертекстуальність у фольклорі» для студентів здобувачів вищої освіти спеціалізації 035.09 – «"Філологія" (Фольклористика)» за освітньою програмою «Фольклористика, міжкультурна комунікація, іноземна мова» освітнього ступеня «магістр»Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1BhallyVP8UA24dDfFXp7RN4vvnoUSVz4/view?usp=sharing 3. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / пер. с фр. / общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М.: Издательство ЛКИ, 2008. - 240 с. 4.Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи: міжтекстові та міжсуб'єктні реляції української драми. К., 2009.

У курсі передбачено 3 змістові частини. Перша частина курсу – «Теорія інтертекстуальності: генеза, термінологія, типологія, функціонування». Друга частина курсу – «Класифікація інтертекстуальних елементів». Третя частина курсу – «Вибірковий характер впровадження методу інтертекстуальності як підходу у вирішенні аналітичних проблем загальнофольклористичного плану». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт. Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем інтертекстуальності тексту етнокультури.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в дискусії під час лекції, творчі та дослідницькі завдання: наукова (науково-популярна стаття, рецензія, дайджест), доповідь – 48/80 б.

Українська мова