Інфопакет

Історичний туризм в країнах Європи

ОК 10

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

2 Семестр

4

Знати предметне поле сучасної історико-туристичної науки, особливості Європейського туристичного регіону; специфіку та регіональні особливості організації історичного туризму в країнах Європи; характеристику історико-культурного туристичного потенціалу країн Західної, Центральної та Північної Європи; характеристику історико-культурного туристичного потенціалу країн Південної, Центральної та Східної Європи. Вміти класифікувати види об‘єктів історичного туризму в Європейському туристичному регіоні, давати характеристику об‘єктів Європейського туристичного регіону, що ввійшли до спису Всесвітнього надбання людства ЮНЕСКО, аналізувати законодавство та нормативні документи, що стосуються організації та розвитку історичного туризму в провідних країнах Європи, класифікувати та систематизувати етнотуристичні об‘єкти та етнокультурну спадщину як унікальну складову історикокультурного туристичного потенціалу країн Європи, характеризувати головні маршрути історичного туризму в країнах Європи.

Очна форма

Знати регіони і місця зосередження в країнах Європи унікальної культурної спадщини місцевого, загальнодержавного та світового рівня. Вміти орієнтуватись по мапі Європи щодо визначення території чи регіону, де зосереджено унікальну історико-культурну спадщину. Володіти елементарними навичками історичного аналізу, встановлення причиннонаслідкових зв’язків окремих подій, класифікації об’єктів історичного туризму на археологічні, історичні, монументальні, ландшафтні та інші види об‘єктів історичного туризму.

При вивченні дисципліни «Історичний туризм в країнах Європи» основна увага зосереджується на визначенні рівня сформованості туристичного середовища в окремих країнах Європи та в окремих регіонах цих країн, порівнянні історико-культурного туристичного потенціалу окремих країн Європи, характеристиці культурних особливостей країни при аналізі ступеня розвитку архітектури, образотворчого мистецтва, освіти в різні історичні періоди. Докладно розглядаються унікальні природні території в країнах Європи, які мають історичну цінність, а також унікальні особливості найважливіших об‘єктів матеріальної та духовної культури народів Європи, що ввійшли до списку Всесвітнього надбання людства ЮНЕСКО.

Абрамов В.В. Історія туризму. Харків: Форт, 2010. 286 с.; Вишневська О.О. Туристичне країнознавство. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011.; Історія світової культури. Культурні регіони. К.: Либідь, 2000. 520 с.; Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму. К.: Знання, 2011. 334 с.; Любіцева О.О., Бабарицька В.К. Туризмознавство: вступ до фаху: підручник. К.:Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 335 с.; Мальська М., Гамкало М., Бордун О. Туристичне країнознавство. Європа. К.: Центр учбової літератури, 2009. 224 с.; Смаль І.В. Туристичні ресурси світу. Ніжин: НДУ ім. М.В. Гоголя, 2010. 336 с.; Туристична політика зарубіжних країн / Бойко О.В. та ін. Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2015. 220 с.; Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму. К.: Альтепрес, 2005. 320 с.; Рекреація і туризм Південної Європи [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://geoswit.ucoz.ru/index/0-388

Вироблення вмінь та навичок студентів аналізувати історико-культурний туристичний потенціал країн Європи, багатий такими унікальними історичними територіями як стародавні міста, садибні і палацово-паркові ансамблі, комплекси культової архітектури, історичні будівлі, історико-культурні пам’ятки, а також навичок роботи з науковою літературою з туризмознавства та історії туризму. Дисципліна «Історичний туризм в країнах Європи» має значний світоглядний аспект, що передбачає вироблення в професійних істориків навичок самостійних оцінок і власних суджень щодо порівняння історико-культурного туристичного потенціалу окремих країн Європи та можливість визначення особливостей його використання в туристичній діяльності відповідними органами та структурами.

семестрове оцінювання: контрольна робота з тем, реферат з тем, оцінювання роботи під час семінарських занять. максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. підсумкове оцінювання: форма оцінювання екзамен; максимальна кількість балів - 40 балів; оцінюються такі результати навчання студента: вміти з‘ясовувати причини розгортання етнічних конфліктів, викликаних невирішеністю мовного питання, вміти встановлювати причинно-наслідковий зв‘язок між позитивними зрушеннями в національній політиці держави та вирішенням проблем гармонізації етнонаціональних взаємин; форма проведення екзамену письмова, види завдань: завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої екзамен вважається складеним – 24 бали; необхідна умова допуску до екзамену: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів. Рекомендований мінімум допуску до екзамену – 36 балів.

українська