Інфопакет

Аргеологія антропогену

ОК.15

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

1 Семестр

4

У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти основні методи дослідження та реконструкції природньо-кліматичних умов проживання давньої людини, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку та зміни природного середовища в антропогені. Аналізувати джерела та методи дослідження археологічних об’єктів, набути навички роботи із спеціалізованої науковою літературою.

Очна форма

- до початку вивчення дисципліни студенти мають знати основні хронологічні події в історії людства на основі археологічних джерел; основні культурно-хронологічні етапи дописемної історії та методи і підходи в процесі проведення археологічних досліджень. - вміти збирати та інтерпретувати інформації пов’язану з дослідженнями археологічних джерел; застосовувати фахову термінології та категорійний апарат археології. - володіти навичками наукового дослідження та аналізувати археологічні джерела; критичного ставлення та прогнозування історичних подій та явищ на підставі попереднього досвіду вивчення археологічних джерел. - специфіка програми потребує використання іншомовних джерел.

Загальний обсяг 120 год., в тому числі: Лекцій – 10 год. Семінари – 4 год. Самостійна робота – 106 год.

1. Александровский А . Л Эволюция почв Восточно – Европейской равнины в голоцене . - М.:Наука . 1983 .- 150 с . 2. Археологія України. Курс лекцій. – К., 2005. 3. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР.-М., 1978. 4. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения.. – К.: Наук. думка, 1990. 5. Г.А.Вагнер. Научные методы датирования в геологии, археологии и истории (Age Determination of Young Rocks and Artifacts: Physical and Chemical Clocks in Quaternary Geology and Archaeology), Техносфера, Москва, 2006. - 575 с 6. Гричук В. П. История флоры и растительности Русской равнины в плейстоцене / В. П. Гричук; Отв. ред. Е. Д. Заклинская; АН СССР, Ин-т географии. - М. : Наука, 1989. - 181 с. 7. Долуханов П.М. География каменного века. - М., 1979. 8. Изменчивость климата Европы в историческом прошлом. М, 1995 9. Мельничук І.В. Палеоландшафти України в антропогені. – К.: ВГЛ „Обрії”, 2004. – 208 с.

Заплановані освітні заходи та методи викладання: - лекція - семінарські заняття - самостійна робота - контрольна робота - усне опитування - реферат

Форми оцінювання студентів: Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.4), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.5); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні доповіді, доповнення та участь в дискусіях на семінарах) та за самостійні роботи (робота з текстами, дослідження цінностей, написання тексту рекомендацій). Підсумкове оцінювання - залік.

Англійська