Інфопакет

Тенденції архітектури ХХ–ХХІ ст.: історія світового та українського досвіду

ВП 5.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

7 Семестр

3

Знати історію розвитку архітектури як мистецтва в Україні, її основні етапи. Знати основні зразки світової та української архітектурної спадщини, її типи. Вміти розрізняти (класифікувати) архітектурні стилі пам’ятки за стилями та регіональними особливостями. Розробляти презентації та популяризувати матеріал щодо пам’яток містобудування і архітектури.

Очна форма

Знати основні поняття з історії архітектури; основні тенденції розвитку і характерні риси архітектури; найважливіші пам'ятки зодчества; композиційні і художньо-образні прояви архітектури; стильові характеристики архітектури і їх специфічні особливості; творчість видатних вітчизняних майстрів архітектури. Вміти визначати стильові особливості архітектури в різних історико-етнографічних регіонах; розрізняти стильові особливості архітектури; розкривати їх архітектурно-художній образ у контексті епохи; характеризувати особливості кожного стилю і наводити приклади; відносити твори архітектури до відповідного стилю;розробляти реферати різного характеру (узагальнюючого, історичного) та оформлювати історико-теоретичним ілюстрованим матеріалом, адекватним змісту роботи. Володіти навичками джерельної критики, історико-архітектурного аналізу.

Навчальна дисципліна передбачає вивчення історії розвитку архітектури ХХ – початку ХХІ ст. Основна частина навчального матеріалу розглядається врамках лекційних занять. Для закріплення та поглиблення лекційного курсу передбачена самостійна робота студентів, яка сприятиме засвоєнню навичок самостійного аналізу архітектурних пам'яток. Аналітичні теми, що пропонуються, пов'язані звивченням типології архітектурних споруд в різні історичні часи, взаємозв'язком конструкції та архітектурної форми, здослідженням окремих, найбільш визначних споруд, архітектурних ансамблів, з пізнанням творчих здобутків видатних архітекторів. Самостійна робота студентів, на яку відводиться більше половини навчального часу, передбачає ознайомлення студентів з додатковою літературою, підготовку рефератів. Студенти мають творчо засвоїти веськомплекс найвизначніших, вирішальних явищ у світовій тавітчизняній архітектурі та містобудуванні упродовж ХХ – початку ХХІ ст. Завдання курсу полягає у формуванні у студентів розвиненого художнього смаку, почуття прекрасного, здатностідо самостійного композиційного мислення та індивідуального бачення творів архітектури на основі розуміння їх витоків, внутрішньої структури та художньо-образної, семантичної побудови.

Архітектура. Короткий словник-довідник. – К.: Будівельник, 1995. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2006. – 300 c. Вечерський В. Курс історії архітектури Східної Європи – К.: АртЕк, 2007. Історія архітектури: навч. посібник в 3 ч. Ч. 2: Історія української архітектури / Васильченко В. І., Авдєєва М. С., Солярська І. О, Авдєєва Н. Ю. – К.: Освіта України, 2012. – 300 с. Історія української архітектури / [Асєєв Ю. С., Вечерський В. В., Годованюк О. М. та ін.]; за ред. В .І. Тимофієнка. – К.: Техніка, 2003. – 472 с.: іл. Петрів О. В. Історія архітектури. Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», – 209 с. Українське мистецтво та архітектура кінця 19 – початку 20 ст. – К.: Наукова думка, 2000. Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. – К. : КНУБА, 2000. – 377 с.

Завдання (навчальні цілі): навчити студентів вміти аналізувати пам’ятки зарубіжної та української архітектури; проводити хронологію розвитку архітектури з визначенням певних композиційно-стильових особливостей.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів; бали, отримані за виконання рефератів; бали, отримані під час модульного контролю (за виконання тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (заліку), а саме: за виконання запропонованих завдань. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферати) і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 40 балів).

українська