Інфопакет

Організація туристсько-краєзнавчої роботи в школі

ВП 5.1

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

7 Семестр

3

Знати форми взаємозв’язку краєзнавства і туризму. Знати основні напрями вивчення краю. Знати роль краєзнавства і туризму у системі навчально-виховної роботи школи Знати основні принципи організації, етапи створення та напрями діяльності шкільного музею. Знати форми позакласної туристсько-краєзнавчої роботи. Знати форми позашкільної туристсько-краєзнавчої роботи. Вміти здійснити самостійне історико-краєзнавче дослідження краю. Вміти підготувати і провести екскурсію у шкільному музеї. Вміти підготувати і провести туристський похід вихідного дня. Вміти організувати і провести багатоденний туристський похід.

Очна форма

Знати основні періоди історії України, основні події і дати. Знати основні етапи розвитку краєзнавчого руху, туризму та екскурсійної справи в Україні. Вміти аналізувати процеси історичного розвитку України, становлення і розвитку краєзнавства, туризму та екскурсійної справи. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Вступ. Освітянське краєзнавство як галузь загального краєзнавства, його роль у навчально-виховному процесі. Взаємозв’язок краєзнавства і туризму. Краєзнавство і туризм у системі навчально-виховної роботи школи. Основні напрями вивчення краю. Основні принципи організації, етапи створення та напрями діяльності шкільного музею. Позакласна туристсько-краєзнавчої робота, її завдання і значення, зв’язок з навчальною роботою. Масові, групові, індивідуальні форми позакласної роботи. Організація і проведення багатоденних туристських походів. Позашкільна туристсько-краєзнавча робота. Мета дисципліни – формування у студентів системного уявлення про туристсько-краєзнавчу роботу у закладі загальної середньої освіти.

Войтенко В.Теорія і практика шкільного краєзнавства // Краєзнавство. ‒ 2000. ‒ №1-2.–С.195-201. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота: Навч. Посібник. – К., 1995. Обозний В.В. Краєзнавство. Навчальний посібник-практикум. ‒ К.НПУ, 2004. Обозний В.В. Туристсько-краєзнавча практика у педагогічному вузі. Навчальний посібник-практикум. ‒ К.НПУ, 2004. Обозний В.В. Теоретико-методологічні засади краєзнавчо-туристичної роботи у позашкільних навчальних закладах / Основи еколого-натуралістичної освіти. ‒ К., ВПЦ „Київський університет”, 2005. ‒ С.466-487. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. – К. 2006. Правила проведення туристських походів, експедицій і екскурсій з учнівською і студентською молоддю // Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. – Вип.2 – К., 1994. – С.83-96. Прокопчук В.С. Шкільне краєзнавство. Навчальний посібник. – К., 2011.

Завдання (навчальні цілі): Метою курсу є підготовка студентів до самостійного проведення туристсько-краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі закладу загальної середньої освіти. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти форми і методи позакласної та позашкільної роботи, вміти організувати і проводити походи вихідного дня та багатоденні туристські походи, застосовувати на практиці (зокрема, в екскурсійно-туристичній діяльності) знання, отримані в процесі навчання.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані за модульні контрольні роботи (у формі тестування); бали, отримані за виконання індивідуальних завдань; бали, які отримані за підсумкову контрольну роботу. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 3, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 4 – 6. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферати) і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 80 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 20 балів).

українська