Інфопакет

КИЇВСЬКА ТОПОНІМІКА

ВП 2.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

4 Семестр

3

Розуміння застосовуваних способів та методів аналізу матеріалів дослідження. Знати і вміти охарактеризувати основні топонімічні етапи в розвитку Києва. Вміння аналізувати основні проблеми реформування київського топонімікону Києва . Вміння інтерпретувати процеси змін в київський топоніміці в умовах становлення Києва як столиці незалежної України. Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Удосконалювати навички та вміння визначати й оцінювати особливості формування топонімічного простору Києва впродовж століть. Здатність критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації. Здійснювати історико-порівняльний аналіз з метою дослідження питань київського топонімікону.

Очна форма

Знати основні етапи історії України, перебіг головних історичних подій у Києві. Вміти комплексно досліджувати документи і матеріали, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії, опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, спрямована на вивчення топоніміки Києва в контексті різних історичних епох, результатів досліджень топонімічних процесів соціо-гуманітарними науками, еволюції та реформування міського топонімічного простору ХІХ-ХХІ століть, творення топонімікону столиці незалежної України. Належна увага історичним етапам розвитку міста в контексті топонімічного образу Києва. Мета дисципліни – забезпечити цілісні знання про особливості історичного розвитку топоніміки Києва, її роль у формуванні символічного образу міста, фіксації перебігу історичних подій та періодів від сивої давнини до сучасності, віддзеркалення суспільно-політичного устрою та повсякденного життя киян; реформування топонімічного простору в умовах декомунізації та дерусифікації.

Вербич С. Українська ономастична комісія напередодні 60-річного ювілею: підсумки роботи й перспективи діяльності, Мовознавство. 2019. № 1, 61 – 70. Вулиці Києва / За ред. А. В. Кудрицького. К.: Українська енциклопедія, 1995. 352 с., Державний реєстр географічних назв. Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру, https://land.gov.ua/derzhavnyi-reiestr-heohrafichnykh-nazv/, Закон України «Про географічні назви». Відомості Верховної Ради України. 2005. № 27. Ст. 360., Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3097-IX від 03.05.2023. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text, Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» № 316-VIII, від 09.04.2015., Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів. Навчальний посібник. К., 2005. 772 с.

Завдання (навчальні цілі): забезпечити цілісні знання щодо історичних та соціально-політичних передумов, географічних та етнічних факторів у формуванні топоніміки Києва, навчити студентів застосувати весь арсенал науково-дослідних, спеціальних методів історичної науки для подальшого дослідження історії та культури Києва, умов життя та побуту населення міста, демографічних та соціокультурних змін; опанування знаннями з історії архітектури Києва; ознайомити з новітніми тенденціями у розвитку урбаністики та дослідження міської культури. Навчальна дисципліна «Київська топоніміка» сприяє виробленню у студентів професійних навичок, необхідних для роботи в екскурсійно-музейній сфері, в пам'яткоохоронних державних установах, міжнародних представництвах та громадських організацій історико-культурного спрямування, у сфері туризму та краєзнавства. Світоглядний аспект дисципліни полягає у популяризації «Київської топоніміки» як важливої складової світової та вітчизняної історії та культури.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (за модульні контрольні роботи), за виконання індивідуальних завдань, роботу на семінарських заняттях, підсумкову контрольну роботу. Курс поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну (індивідуальну роботу) роботу студентів і завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 5, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 6 –11. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, індивідуальне завдання, реферати) і підсумкове оцінювання (залік).

українська