Інфопакет

Зарубіжне регіонознавствоі країнознавство у професійній діяльності історика

ВК 1.10

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

8 Семестр

4

Знати понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни, країнознавчу типологію держав Європи, Північної Америки, Азії, Африки й Латинської Америки, Австралії й Океанії та їхніх регіональних об’єднань, геополітичні, природно-кліматичні, культурно-цивілізаційні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн, джерела країнознавчої інформації,методику та технологію пошуку, накопичення і обробки країнознавчої інформації. Вміти аналізувати взаємозв’язки форм суспільної організації населення і господарства в окремих регіонах світу та існуючого історико-культурного середовища, його застосування в туристичній практиці, аналізувати регіональні особливості історико-культурної спадщини, рівень її презентації в сучасному туризмі та екскурсійній практиці країн світу. Засвоювати теоретико-методологічну базу та виробляти практичні навички проведення наукових досліджень і групового вирішення проблемних завдань із застосуванням відповідних методів і прийомів наукового аналізу.

Очна форма

Знати основні події світової історії. Вміти аналізувати опрацьовувати наукову літературу, зокрема й іноземну, проводити пошукову роботу у бібліотеках. Володіти елементарними навичками аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

В рамках навчальної дисципліни вивчаються основні компоненти зарубіжного регіонознавства та міжнародно-політичного країнознавства – наукової і навчальної дисципліни, що вивчає комплекс чинників – історичних, економічних, геополітичних, культурних, духовно-релігійних, етнопсихологічних та ін., що впливають на зовнішню політику країн і міжнародні відносини в регіональному чи глобальному вимірах; поглиблене розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку.

Вступ до міжнародного регіонознавства: навчальний посібник / М.С. Дорошко, П.М. Ігнатьєв, Р.А. Кривонос та ін. / кер.авт.кол. М.С. Дорошко. К.: ВПЦ «Київський університет», 2018. Країнознавство. Теорія та практика: Підручник / М.П.Мальська, Н.В.Антонюк, Ю.С.Занько, Н.М.Ганич. К.: Центр учбової літератури, 2012. Країнознавство: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доповн. / В.П. Крижанівський, М.С.Дорошко, В.І.Головченко та ін.; за ред. М.С. Дорошка. К.: «Знання», 2012. Крижанівський В.П. Країнознавче дослідження // Країнознавчі студії. – К.: ІМВ, 2007. С. 4-13. Масляк П.О. Країнознавство: Підручник. Вид. 2-ге, випр. К.: Знання, 2008. Регіональні студії: країни Балтійсько-Чорноморського простору: підручник / М.С. Дорошко [кер. авт. кол.], П.М. Ігнатьєв, Р.А. Кривонос та ін.; [за ред. М.С.Дорошка]. К.: Ніка-Центр, 2019.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни «Зарубіжне регіонознавство і країнознавство у професійній діяльності історика-екскурсолога» полягають у формуванні у здобувачів освіти цілісної системи знань щодо методології, основних теоретичних підходів та змісту сучасних наукових поглядів на розвиток країн як основних одиниць соціально-політичної організації світу, груп країн, їхніх великих частин, а також регіональних об’єднань в умовах формування глобалізованого світового туристичного простору. Навчальна дисципліна сприяє формуванню й поглибленню таких компетентностей як знання понятійно-категоріального апарату наукової дисципліни, розуміння властивостей геосистем, значення держав, країн та їх ролі у формуванні внутрішньої та міжнародної туристичноїполітики,знання країнознавчої типології держав та їхніх регіональних об’єднань, суспільно-економічних та політико-правових особливостей розвитку країн і регіонів та їхнього впливу на туристичну картину світу.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані за модульні контрольні роботи; бали, отримані за виконання індивідуальних завдань; бали, отримані за роботу на семінарських заняттях). Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1–6, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7–11. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

українська