Інфопакет

Історія краєзнавчих та туризмознавчих досліджень

ВК 1.7

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

7 Семестр

4

Знати основні періоди становлення та розвитку краєзнавства та туризму. Знати визначних дослідників та краєзнавчі праці, наукові установи та товариства XIX‒ початку XX ст. Знати визначних дослідників в галузі краєзнавства та туризмознавства у 20‒30-х років XX ст. Знати процес краєзнавчих та туризмознавчих досліджень у другій пол. XX – початку XXI ст. Знати методологічні засади краєзнавчо-туризмознавчих досліджень. Вміти аналізувати джерела та літературу з краєзнавчо-туризмознавчої проблематики. Вміти аналізувати історіографічний процес, розуміти і виявляти відмінності в історіописанні з краєзнавчо-туризмознавчої проблематики у представників різних історичних періодів та у різних контекстах. Вміти здійснити самостійне історіографічне краєзнавчо-туризмознавче дослідження, використовуючи відповідні наукові методи.

Очна форма

Знати основні періоди історії України, події і дати, основні віхи історії краєзнавчого руху в Україні, розвитку туризму та екскурсійної справи. Вміти аналізувати та опрацьовувати наукову літературу, проводити пошукову роботу у бібліотеках, працювати з електронними базами даних. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Зв’язки краєзнавства з подорожуванням і мандрівництвом в період Середньовіччя та пізніші часи. Початок наукових краєзнавчих досліджень у XVIII ст. Краєзнавчі аспекти у працях вчених та літераторів 20-х років XIX ст. Зародження екскурсії як форми подорожування. Університети та їх роль у розвитку краєзнавчих досліджень. Історико-краєзнавча діяльність архівних установ та наукових товариств в XIX – на початку XX ст. Краєзнавча діяльність органів місцевого самоврядування. Зародження організованих форм туризму та розвиток краєзнавчих та туризмознавчих досліджень в регіонах України в кінці XIX – на початку XX ст. Спроби становлення екскурсійної справи за часів УНР та Української держави. Організаційні форми краєзнавчого руху та туризму в Україні в 20‒30-ті роки XX ст. Краєнавча та туристична діяльність в регіонах України. Краєзнавчо- туризмознавчі дослідження у 50‒80-ті роки XX ст. Актуальні напрями краєзнавчих та туризмознавчих досліджень за доби незалежності України. Мета дисципліни – формування у студентів системного уявлення про історію краєзнавчих та туризмознавчих досліджень в Україні

Верменич Я.В. Локальна історія як науковий напрям: традиції й інновації. – К., 2012. – С.71 – 134. Гончаров О. Науковий потенціал краєзнавства: ретроспективний погляд, сучасний стан та шляхи підвищення ефективності // Краєзнавство. – 2015. – № 1-2. – С.129 – 143. Дем’янчук Г.С., Дем’янчук В.Г., Дем’янчук А.Г. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К., 2006. Історичне краєзнавство. Навч. посібник. – Ч. 1. – Львів, 2006, Ч. 2. – Львів, 2011. Основи краєзнавства: підруч. для студ. закладів вищ. освіти / НАН України, Національна спілка краєзнавців України; за ред. О. П. Реєнта; вид. 2-ге, доп. – Київ, 2021. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. Посіб. – К. 2006. Попович С. Туристичне краєзнавство: ґенеза, методологія, завдання. – Краєзнавство. – 2015. – №3-4. – С. 111 – 123. Реєнт О. Краєзнавство в Україні: історичні традиції і стратегія розвитку. – К., 2019. Репресоване краєзнавство. – К., 1992.

Завдання (навчальні цілі): полягають у забезпеченні цілісних знань щодо змісту, головних здобутків краєзнаво-туризмознавчих досліджень в Україні. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти основи наукової краєзнавчо-туризмознавчої роботи, знати основні праці з історії досліджень регіонів, вміти опрацьовувати комплекс джерел з краєзнавчо-туризмознавчої проблематики, застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані за модульні контрольні роботи (у формі тестування); бали, отримані за виконання індивідуальних завдань; бали, отримані за роботу на семінарських заняттях, а також бали, які отримані за підсумкову контрольну роботу. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 4, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 – 7. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах.

українська