Історія Східної Європи та Росії

Освітня програма: Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Історія Східної Європи та Росії
Код дисципліни
ОК 38
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати основні періоди історії Східної Європи, їх особливості, закономірності суспільного розвитку Східної Європи, визначальні події та явища історії східноєвропейського регіону, базовий понятійний апарат. Вміти аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища історії Східної Європи в контексті світової історії, аналізувати процеси становлення та розвитку російської держави, виділяти і характеризувати регіональні особливості історичного розвитку Східної Європи, аналізувати тенденції зовнішньої політики Росії в різні історичні періоди, оцінювати сучасні процеси розвитку східноєвропейського регіону з урахуванням історичного досвіду, встановити причинно-наслідковий зв'язок в окремих подіях історії Східної Європи, з’ясувати причини, умови, простежити хід, визначити головні рушійні сили історії Східної Європи та Росії, вести дискусію з професійних питань, ґрунтуючись на основному тематичному джерельному та історіографічному матеріалі усно та письмово.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Знати основні події й головних дійових осіб в історії Східної Європи та Росії Вміти працювати з комплексом давніх джерел; вести самостійні дослідження в межах дисципліни, структурувати історичну інформацію. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу,встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями.
Зміст навчальної дисципліни
Ознайомлення з базовими джерелами та історіографією історії Східної Європи, поєднання теоретичних знань про періоди європейської історії з конкретно-історичними аспектами вивчення поступу регіону. Визначення і характеристика основних етапів розвитку східноєвропейського регіону, розкриття ключових проблем суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, ролі і місця видатних історичних осіб. Аналіз найважливіших подій та явищ історії Росії в контексті світової історії та культури. Мета дисципліни – ознайомити студентів з особливостями історичних процесів, що відбувалися на теренах Східної Європи та Росії; показати закономірності суспільного розвитку в Східній Європі; продемонструвати роль об'єктивного і суб'єктивного факторів в історії суспільного прогресу.
Рекомендована та необхідна література
Вітенко М. Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів, 2013. Історія Центрально-Східної Європи, 2001. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад., 2005. Кляшторний М.Д., Кітов М.Г. Історія російської політичної думки, 2016. Мордвінцев В. Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.), 2013. Полещук Т. Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст., 2008. Рудько С.О. Історія Центрально-Східної Європи (кін. XVIII – поч. ХІХ ст.), 2010. Хижняк І. А. Нова історія міжнародних відносин у системному форматі (1648–1918), 2009. Kivelson V., Suni R. Russia’s Empires. New York: Oxford University Press, 2017. Russian Empire: Space, People, Power, 1700 – 1917. Bloomington: Indiana University Press, 2007.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі): виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища історії Східної Європи в контексті світової історії; навчити студентів зіставляти історичні процеси з епохами; виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулого історії Росії; сформувати навички застосовувати набуті знання в процесі викладання історичних дисциплін, а також для прогнозування суспільних процесів.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінару, під час усних опитувань); бали, отримані за самостійну роботу (за виконання рефератів); бали, отримані під час поточного контролю (модульні контрольні роботи), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (заліку) (а саме за розгорнуті відповіді на загальні питання).
Мова викладання
українська