Нова та новітня історія Центральної та Південно-Східної Європи

Освітня програма: Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Нова та новітня історія Центральної та Південно-Східної Європи
Код дисципліни
ОК 36
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати історіографічну та джерельну базу з історіїнародівПівденно-Східної та ЦентральноїЄвропинової та новітньоїдоби, основніетапи в історії народів Південно-Східної та ЦентральноїЄвропинової та новітньоїдоби, історію суспільно-політичних та соціально-економічних процесів в межах Центральної та Південно-СхідноїЄвропи, головних дійових осібїх роль і місце в подіяхнової та новітньої доби в межах регіону. Вміти визначати характерні ознаки у розвитку Центральноєвропейського регіону від середини XVII до початку ХXІ ст., пояснити особливості розвитку Південно-Східного регіону від середини XVII до початку ХXІ ст., систематизувати і узагальнювати потрібну інформацію щодо історії народів Південно-Східної та Центральної Європи відсередини XVII до початку ХXІ ст., застосовувати набуті знання для визначення суспільно-політичних процесів у країнах регіону. Надавати обґрунтовані відповіді з проблемних питань, що вивчаються в межах дисципліни.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Володіти знаннями з історії регіону давньої доби та середньовіччя; Вміти застосовувати набуті знання для прогнозування суспільно-політичних процесів у межах регіону; Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна спрямована на визначення місця та ролі народів Південно-Східної Європи у світовому історичному процесі у нову та новітню добу, загальні закономірності та регіональну (субрегіональну специфіку) історичного розвитку; вивчення суспільно-політичних та соціально-економічних процесів в межах Південно-Східної та Центральної Європи та ролі й місця в нійвидатних історичних постатей.
Рекомендована та необхідна література
Адамс Дж. Геноцид. Вступ до глобальної історії, 2019. – 696 с. Єлавич Б. Історія Балкан. ХХ століття – К., 2004. Зашкільняк Л.О. Історія Центрально-Східної Європи. Львів, 2001. Кріль М. Історія Словаччини, 2006. Постоловський Р. М. Встановлення тоталітарних режимів у країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1944-1953): хрестоматія, 2000. – 380 с. Снайдер Т. Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним, 2018. – 492 с. Ротшільд Дж. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами – К., 2001. Чорній В. Історія Болгарії, 2007. Хрестоматія з історії західних та південних слов'ян. Т. 2: Нова доба: навч. посіб. для студентів ВНЗ, 2016. Яровий В. І. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.): Курс лекцій, 2001. Яровий В. І. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття, 2005.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі): формування у студенті ввміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища історії Південно-Східної та Центральної Європи в контексті світової; у результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти елементи науково-дослідної роботи, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку, подій з історії народів Південно-Східної та Центральної Європи, самостійно всебічно аналізувати, оцінювати і висловлювати власні судження з розглянутих історичних проблем.
Методи та критерії оцінювання
Організація оцінювання: Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальна кількість балів студента формується семестровими балами, отриманими з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані за модульні контрольні роботи; бали, отримані за індивідуальне завдання (за підготовку рефератів, есе, презентацій); бали отримані під час усних опитувань. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, індивідуальне завдання) і підсумкове оцінювання (екзамен). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (екзамен) – максимум 40 балів).
Мова викладання
українська