Інфопакет

Нова та новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки

ОК 22

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

4 Семестр

4

Знати основні події і процеси у суспільно-політичній, економічній і культурній сферах в ключових країнах Західної Європи і в Північній Америці з середини XVII ст. до 1918 р. в умовах становлення і розвитку індустріального суспільства; основні події і процеси в міжнародних відносинах 1870-1914 рр., їхні причини, результати і наслідки; причини і перебіг Першої світової війни, найбільш важливі події на фронтах і в дипломатичній сфері; характеристику внутрішнього становища і внутрішньої політики держав-учасниць. Знати основні події і процеси у суспільно-політичній, економічній і культурній сферах в ключових країнах Західної Європи і США у період від завершення Першої світової війни до початку ХХІ ст. Вміти характеризувати і оцінювати основні події, процеси і тенденції розвитку ключових країн Західної Європи з сер. XVII ст. до 1918 р., а також ситуацію у сфері міжнародних відносин, динаміку і напрямки її розвитку на основі аналізу історичних джерел і наукової літератури.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування навчальної дисципліни: Знати основні процеси і події з історії країн Європи і Америки у попередній історичний період. Вміти визначати особливості розвитку Європи і Америки у різних сферах (державного устрою, політичній, соціальній, економічній, культурній), порівнювати їх з розвитком країн інших регіонів світу. Володіти навичками критики джерел, порівняльного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна знайомить студентів з основними подіями в історії ключових держав Західної Європи (з XVII ст.) і США (з часу утворення) до початку ХХІ ст., а також з провідними тенденціями їхнього розвитку і чинниками, що їх обумовили; ставить ці держави у контекст глобальної історії, визначає їхні роль і місце в ній. Висвітлюються процеси модернізації цих держав, включаючи трансформацію політичних і економічних структур, матеріальної і духовної культури, перехід від традиційного до модерного і постмодерного суспільства, та шляхи, якими ці зміни відбувалися. Простежується їхній вплив на долі народів світу. Мета дисципліни – розкриття змісту політичних, економічних, суспільних і культурних процесів у провідних державах Західної Європи і Північної Америки в новий і новітній періоди всесвітньої історії, з XVII cт. до 1918 р. та від завершення Першої світової війни до початку ХХІ ст., їхньої ролі у світовому історичному процесі.

Гончар Б.М., Городня Н.Д. Нова історія країн Європи та США. 1870-1918 роки : підручник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 413 с. Нова історія країн Західної Європи й Північної Америки. XVII – 60-ті рр. ХІХ століття: підручник / Б.М. Гончар, О.П. Машевський, Н.С. Папенко та ін. ; за ред. Б.М. Гончара. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. Ададуров, В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття). Львів: Вид-во УКУ, 2002. Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2000. Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. – Львів, 2006. Гончар Б.М. "Кризова дипломатія": СРСР і США в конфліктах "третього світу" (70-80-і роки) / Б.М. Гончар. – Київ, 1992. – 172 с. Дейвіс, Н. Європа: Історія. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – Київ : Основи, 2005. Дейвіс, Норман. Європа. Історія. К., 2000.

Завдання (навчальні цілі): формування у студентів розуміння основних політичних, суспільних, економічних і культурних процесів у ключових державах Західної Європи (з XVII ст.) і США (з часу утворення) до початку ХХІ ст., спільного і особливого у їхньому розвитку, їхнього місця у світовому історичному процесі. Студенти повинні знати і вміти оцінювати основні процеси, події, тенденції і динаміку розвитку провідних країн Західної Європи і США, найбільш важливі події в міжнародних відносинах за їхньою участю; ставити в їх контекст глобальної історії.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем змістових модулів –бали, отримані під час семінарів (усні опитування); за виконання академічних есе; під час модульного контролю (за виконання тестових завдань) – та бали, отримані під час складання підсумкового контролю (екзамену) за виконання запропонованих завдань. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів і завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, академічні есе) і підсумкове оцінювання (екзамен). Загальна сума балів – 100 балів. З них семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (екзамен) – максимум 40 балів.

українська