Інфопакет

Візуальна історія

ВК.2.02

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

8 Семестр

4

1.1 Знати основні поняття, категорії, методи, ключові тенденції та напрями вітчизняної і зарубіжної історіографії візуальної історії. 1.2 Знати види візуальних джерел і способи їх класифікації, основні підходи до аналізу та інтерпретації візуальних об’єктів. 1.3 Знати особливості дослідження різних видів традиційних і нетрадиційних візуальних об’єктів. 1.4 Знати особливості інтерпретації візуальних джерел на сучасному етапі розвитку візуальних студій. 2.1 Вміти використовувати термінологічно-понятійний апарат при аналізі проблем, що розглядаються в процесі вивчення курсу, аналізувати джерела та літературу, застосовувати навички історіографічного та бібліографічного аналізу для написання реферативних робіт. 2.2 Вміти визначати різні методології дослідження та інтерпретації візуальних джерел, робити їх порівняльний аналіз. 2.3 Вміти аналізувати твори мистецтва як носіїв історичної інформації.

Очна форма

Знати: особливості розвитку історичної науки в ХХ – ХХІ ст., сучасні напрями історичних досліджень, методи і категорії історичного пізнання. Вміти: оперувати базовими поняттями історичної науки, працювати з історичними джерелами, документами, науковою літературою, сучасними мультимедійними засобами. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, пошуку, узагальнення і систематизації наукової інформації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

«Візуальна історія» є складовою циклу дисциплін освітньої програми «Практична (публічна) історія з поглибленим вивченням іноземних мов» підготовки здобувачів освітнього ступеню «бакалавр» за спеціальністю 032 - Історія та археологія. Дисципліна ознайомлює студентів з дослідницькою парадигмою «візуальних студій», існуючими підходами до вивчення візуальних матеріалів та способами роботи з візуальною інформацією, методологіями інтерпретації візуальних джерел. Розглядаються різні види візуальних джерел та особливості їх впровадження до контексту історичного дослідження, окрема увага приділяється систематизації і класифікації візуальних джерел.

1. Бойлен А.Л. Візуальна культура. К.: ArtHuss, 2021. 2. Берк П. Вступ. Нова історія: її минуле і майбутнє // Нові перспективи історіописання / за ред. П. Берка; пер. з англ. К.: Ніка-Центр, 2004. С. 8–35. 3. Гаскелл А. Візуальна історія // Нові перспективи історіописання. С. 230–269. 4. Ковалевська О. Візуальні дослідження та іконографія: проблема розмежування об’єкта, методу та понятійно-категоріального апарату // Спеціальні історичні дисципліни. 2013. № 22-23. С. 296–304. 5. Ковалевська О. Візуальні студії в системі сучасного соціогуманітарного знання // Історіографічні дослідження в Україні. 2016. Вип. 26. С. 208–238. 6. Коляструк О. Візуальні документи як особливі джерела історії повсякденності // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. К., 2008. Вип. 14. С. 259–264. 7. Комаров Ю. Методи роботи з візуальними джерелами // Электронний ресурс: Режим доступу: http://www.novadoba.org.ua?node/67

Самостійна робота, лекції, семінари.

Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів. Студенти, які протягом семестру набрали сумарно меншу кількість балів, ніж рекомендований мінімум – 36 балів, для підвищення балів отримують можливість написати додаткову контрольну роботу та виконати додаткові завдання з самостійної роботи. Мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24

Українська