Інфопакет

Публічна історія паблік рілейшнз у професійній діяльності історика

ВК.2.08

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

7 Семестр

4

Вивчення стратегій формування ситуації успіху публічного історика в суспільстві; створення, відтворення та підтримки зрозумілого, сприятливого і керованого іміджу. Засвоєння теоретичних аспектів: основні поняття та терміни, притаманні певному періоду розвитку ПР, функції у суспільстві; та набуття навичок визначати особливості кожного етапу генезису ПР та вміти визначити їх, та застосовувати набуті знання, уміння і навички у практичній ПР-діяльності, обирати відповідні типи, види і форми ПР для просування певних об’єктів у роботі публічного історика; подавати вичерпну інформацію, що дозволить проводити незалежну перевірку результатів. Навчальна дисципліна «Публічна історія паблік рілейшнз у професійній діяльності історика» має світоглядний аспект, сприяє виробленню навичок формування самостійних оцінок та власних суджень, формує вміння студентів формувати власний імідж та проводити ПР-кампанії.

Очна форма

Успішне опанування курсів «Вступ до публічної історії» та «Історична політика та політика пам’яті».

Загальний обсяг 120 год., в тому числі: Лекцій – 30 год. Семінари – 28 год. Самостійна робота – 62 год.

1. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? 1990. 2. Браун Л. Имидж – путь к успеху. 1996. 3. Борисов Б.Л. Реклама и паблик рилейшнз. Алхимия власти. – Рига, 1997. 4. Королько В.Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: підручник. – К., 2001. 5. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – К., 2005. 6. Романовський О.Г., Середа Н.В., Воробйова Є.В. Основи паблік рилейшнз: навчальний посібник для студентів. – Харків, 2018. 7. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: навч. посібник. – К., 2001. 8. Тихомирова Є.Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі. – К., 2004.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1–8, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 9–15. Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів: - Бали, отримані за роботу на семінарських заняттях; - бали, отримані за модульні контрольні роботи; - бали, отримані за самостійну роботу. Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (екзамен) – максимум 40 балів).

СЕМІНАРИ Упродовж семестру оцінюється робота студента під час кожного семінару (доповідь, відповідь на питання викладача, доповнення, участь у дискусії, виконання письмових завдань): від 1 до 5 балів. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Після завершення відповідно Змістового модулю 1 і Змістового модулю 2 на останньому семінарі проводяться модульні контрольні роботи. Завдання містить 5 тестових питань. Кожне завдання оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за МК – 10 балів. САМОСТІЙНА РОБОТА Предметом самостійної роботи є опрацювання як окремих тем, так і деяких розділів тем курсу. Максимум - 20 балів. ЗАЛІК виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів.

Українська