Інфопакет

Філософія трудового права

ВБ.01.05.25

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

2 Семестр

3

Знати засадничі парадигми трудоправового розуміння; галузеві складники філософії трудового права (трудоправову аксіологію, трудоправову онтологію, трудоправову телеологію, трудоправову гносеологію, трудоправову праксеологію та ін.); засвоїти відмінності між нормативно-критичним і нормативно-догматичним дискурсами, між юридичним позитивізмом і природним правом як ключовими парадигмами праворозуміння у галузі трудового права. Аналізувати, критично осмислювати норми трудового права крізь призму філософських категорій, встановлювати ціннісно-нормативні зв’язки між нормами трудового права і їх вихідними філософськими базисами.

Володіти знаннями у галузі трудового права, філософії права, філософії, оперувати їх ключовими поняттями та категоріями. Вміти аналізувати норми трудового права у філософському ракурсі. Володіти навичками критичного осмислення явищ трудо-правової дійсності (законодавство про працю, практику його застосування, окремі інститути, норми) з позиції базових філософських категорій.

Аксіологія трудового права. Онтологія трудового права. Телеологія трудового права. Гносеологія трудового права. Праксеологія трудового права. Нормативно-критичний та нормативно-догматичний дискурс. Юридичний позитивізм та природне право як ключові парадигми трудового права.

1. Занфірова Т.А. Філософія трудового права: навчально-методичний посібник / Т.А. Занфірова – Харків : Константа, 2018 – 515с. 2. Іншин М.І. Ідеологічні основи сучасного трудового права України : монографія / М.І. Іншин, В.І. Щербина. – Х. : Діса плюс, 2016. – 328с. 3. Марченко О.В. Філософія права: навч. посібник / О.В. Марченко. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2015. – 304 с. 4. Томашевский К. Л. Очерки трудового права: история, философия, проблемы систем и источников : монография / К. Л. Томашевский. – Минск : Изд. центр БГУ, 2009. – 334 с.

Словесні: лекція, дискусія, обговорення. Наочні: ілюстрація, презентація, самостійне спостереження. Практичні: аналіз законодавства про працю, практику його застосування, огляд окремих рішень та правових позицій Верховного Cуду.

За результатами складання підсумкової форми контролю (іспиту) студент може отримати максимально 60 балів. У випадку коли студент під час підсумкової форми контролю, якою є іспит, набрав менше 36 балів, останні не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру), у відомості в колонці «бали за підсумкову форму оцінювання» ставиться «0», а в колонку «результуюча оцінка» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Підсумкова оцінка за навчальну дисципліну формується шляхом додавання кількості балів, отриманих протягом семестру, та кількості балів, отриманих за підсумковою формою контролю (залік, іспит) і така сума балів не може бути меншою за 60 балів.

Українська