Трансформація міфів в культурі

Освітня програма: ОПП Культурологія 2020

Структурний підрозділ: Філософський факультет

Назва дисципліни
Трансформація міфів в культурі
Код дисципліни
ВБ 3.1
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
1. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. 4. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. 5. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів 6. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. 8. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. До початку вивчення курсу студенти мають знати історію ранніх цивілізацій, античності та середньовіччя, історію європейської культури. 2. Вміти обробляти та аналізувати міфологічні, культурологічні та історичні тексти, порівнювати різні культурно-цивілізаційні типи розвитку, міфологічні та історичні тексти; виявляти сучасні тенденції в мистецтві та культурі. 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією, критичного ставлення до історико-культурних та міфологічних текстів, подій та явищ, використання іншомовних фахових культурологічних та мистецькознавчих джерел.
Зміст навчальної дисципліни
Міф та міфологія: визначення категоріального апарату. Сутність міфу. Міфологічний репертуар. Характерні риси міфосвідомості. Феноменологія та діалектика міфу. Міфологічний антропоцентризм в інтерпретації Всесвіту. Міф як комунікативна система. Функції міфу. Міфологія як історично перший тип суспільної свідомості. Міфологічна свідомість епохи найдавніших цивілізацій. Греко-римський світ: тотальність міфу. Реконструкції скандинавської, германської, кельтської міфологічних систем. Давньослов`янська міфологія. Обряд. Ритуал. Поняття архетипу. Міф як метахудожнє мислення: природа образотворчості крізь призму міфу. Міфологічні конструкції та наративи в літературі, драматургії, театральному мистецтві. Міфологізування як інструмент сучасної культури: як міф трансформується та інтерпретується у кінематографі, серіалах, комп’ютерних іграх. Трансформація міфу у практиці сучасної життєдіяльності: історична та суспільно-політична міфотворчість. Міфоконструкції та наративи в сучасних медіа.
Рекомендована та необхідна література
Гадамер Г.-Г. Міф в епоху науки // Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. – К., 2001. – С. 106 – 118. Головей В. Міф та міфологічні нарації в сучасній медіакультурі: семіотичний аспект // Науковий вісник Східноєвропейського національного ун-ту імені Лесі Українки. Філософські науки. – 2018. – № 10 (383). – С. 23-28. Кривда Н.Ю. Міфологічна свідомість праукраїнців як підґрунтя вітчизняної філософії.//Історія української філософії: Підручник. –К.: Академвидав, 2008. – с.38-71. Леві-Строс К. Структурна антропологія. К.: Основи,1997. Лисюк Н.А. Сутність міфу та його функції.– К.: Вид-во Укр. Фітосоціологічного центру,2003.-121 Лубський В., Козленко В.,Лубська М.,Севрюков Г. Історія релігій: Навч. посібн.-К.:Тандем,2002.- 640 с. Павлюк Л.С. Знак, символ, міф у масовій комунікації / Л.С. Павлюк. – Львів, 2006. – 112 с. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. К.: Наук. думка,1985
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінари, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
1. Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на – 21 / 35 балів 2. Самостійна робота (конспект текстів) – 5 / 10 балів 3. Самостійна робота («Аналіз ключових міфологічних наративів та практик») – 10/15 балів 4. Самостійна робота («Трансформація міфу у практиці сучасної культури»): – 12 / 20 балів 5. Підсумкова контрольна робота в письмовій формі – 12 / 20 балів Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів
Мова викладання
Українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни