Інфопакет

Внутрішня структура давньогрецької і латинської мов

ОК.11

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

12 Семестр

6

ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

Очна форма

Володіти системою знань нормативної граматики давньогрецької та латинської мови, а також системою наукових знань про класичні мови, що базуються на теоретичних засадах загального, порівняльно-історичного та типологічного мовознавства.

Мета дисципліни – дослідження граматичних рівнів давньогрецької та латинської мов; формування системного наукового уявлення про граматичну будову класичних мов, її структуру та функціонування, аналіз проблем функціональної морфології та синтаксису, взаємодії граматичної будови й лексичного складу мови. Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Внутрішня структура давньогрецької і латинської мов» присвячена основним проблемам функціональної граматики давньогрецької та латинської мов. Дисципліна входить до науково-дослідного компоненту підготовки магістра.

Звонська Л.Л. Внутрішня структура давньогрецької мови: особливості функціональної морфології системи дієслова. К., 1999. Звонська Л.Л. Внутрішня структура давньогрецької мови: особливості функціонального синтаксису системи дієслова. К., 1999. Звонська Л.Л. Давньогрецька мова. – К., 2019. Звонська Л.Л., Шовковий В.М. Латинська мова. К., 2006. Казанский Н.Н. Теоретическая грамматика древнегреческого и латинского языков и ее место в современной классической филологии // Классические языки и индоевропейское языкознание, 1998. – С. 110-123. Buck C.-D. Comparative grammar of Greek and Latin. Chicago, 1983. Palmer L.R. The Greek Language. London, 1979. Palmer L.R. The Latin Language. London, 1954. Pinkster H. Latin syntax and semantics. – L.-N.Y., 1990. Sihler A.L. New Comparative Grammar of Greek and Latin. New-York, 1995.

Лекції, самостійна робота, тести та контрольна робота.

Підсумкове оцінювання: залік. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, контрольні роботи; та за самостійну роботу. Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі - 100 балів, - у мінімальному вимірі - 60 балів.

Українська