«Методологія усного та письмового перекладу з китайської мови»

Освітня програма: Східна філологія, західноєвропейська мова та переклад: китайська мова і література

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
«Методологія усного та письмового перекладу з китайської мови»
Код дисципліни
ДВС 1.04
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 3, ПРН 10, ПРН 14, ПРН 16, ПРН 19.1, ПРН 21.1Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".
Форма навчання
Дистанційне навчання
Попередні умови та додаткові вимоги
Для успішного вивчення курсу студенти повинні знати: теоретичні основи філологічної науки (мовознавства й літературознавства) та культурології; володіти: практикою перекладу китаємовного тексту, навичками літературознавчого та культурологічного аналізу оригінальних творів; уміти: оперувати культурологічною інформацією при перекладі та тлумаченні китаємовних текстів.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – надати студентам-китаїстам перелік методів, що використовуються під час усного та письмового перекладів у площині “китайська-українська мови”.Анотація. Курс «Методологія усного та письмового перекладу з китайської мови» має науково-дослідницьке спрямування і скерована на формування у студентів системи знань і навичок щодо методів і стратегій китайсько-українського перекладу. Курс має 2 змістових модулі. У межах першого модуля на практиці закріплюються знання про методи усного перекладу в площині “китайська–українська мови”. У межах другого модуля систематизується інформація про методи письмового перекладу. Дисципліна завершується іспитом.
Рекомендована та необхідна література
1.Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. Львів, Вид-во ЛДУ, 1989.2.Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Юніверс, 2003.3.Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (Аспектний переклад). – К.: Нова Книга, 2000. 4.Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. К.: Смолоскип, 2009.5.Ющук І.П. Поліваріантність адекватного перекладу // Українська мова як базова при вивченні іноземних мов. – К. : КДПІІМ, 1992. С. 86-88.6.姜雅明 中央文献词语文化特色的俄译问题 // 中国俄语教学, 2016年4月. 第35卷 第2期 . 63-67页.7.中国外交专业汉语教程/汪燕编著. –北京: 北京大学出版社,2007.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено такі форми організації навчання: практичні заняття та самостійна робота. Основними видами роботи та відповідно об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота (усні відповіді), творчі проекти (презентації, аналітичні доповіді), модульна контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт (включно з іспитом) студент максимально може набрати 100 балів та мінімально – 60 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Методи та критерії оцінювання
Загальна оцінка формується із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум – 60 балів, мінімум – 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум – 40 балів, мінімум – 24 балів). Формат іспиту – усний, екзаменаційний білет складається із двох завдань: 1 теоретичне питання (з термінології (10%), стратегій і методів перекладу (10%) яке оцінюється 20 балами; 1 практичне завдання (переклад текстового фрагмента), яке також оцінюється максимально 20 балами. Іспит ведеться за результатами навчання: РН 1.1, РН 1.2, РН 1.3; РН 3.1; РН 4.1. Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
Українська, китайська