Інфопакет

Методологія літературознавчого дослідження

ВБ 2.08.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

7 Семестр

4

ПРН 1, ПРН 13, ПРН 29.2. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

1. Знати базові літературознавчі теоретичні концепти, необхідні для здійснення літературознавчої аналітики. 2. Вміти застосовувати окремі поняття теорії та історії літератури. 3. Успішно опанувати курс «Вступ до літературознавства».

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основними теоретичними та методологічними засадами літературознавчого дослідження, а також практична підготовка до написання кваліфікаційної роботи з літературознавства. Дисципліна охоплює вивчення традиційних та новітніх методів інтерпретації художнього тексту, формулювання мети, завдань та актуальності дослідження, визначення теоретико-методологічної бази дослідження. Студенти набувають навичок опрацювання та реферування теоретичних джерел, аналітики літературних творів, планування етапності наукової роботи, що забезпечує їхню підготовку до написання кваліфікаційних досліджень і здійснення наукової діяльності загалом.

Вимоги до підготовки та написання навчально-наукових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів): Методичні рекомендації. – К., 2019. Еко У. Як написати дипломну роботу: Гуманітарні науки / Пер. за ред. О. Глотова. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. Ференц Н. С. Сучасні методологічні засади літературознавства: навч.-метод. посіб. для студ. філол. фак. – Ужгород: Ґражда, 2021. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – Київ: Либідь, 2005. Ткачук О. М. Наратологічний словник. Тернопіль: Астон, 2002. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці, 2001. Літературознавча енциклопедія: у двох томах. Упорядник Ю.І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. Savych O. Biofiction as a tool for reactualising history in Pascal Quignard’s prose: specifics of the narrative structure. Astraea 4 (2), P. 70-88, 2023. https://doi.org/10.34142/astraea.2023.4.2.04

У курсі передбачені такі навчальні заходи, як усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях, підсумкова контрольна робота; заплановані наступні методи викладання: лекція, семінар, самостійна робота.

Форма підсумкового контролю – залік. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання. Форми поточного контролю охоплюють роботу на практичних заняттях: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях (max 55/min 33 балів) та написання підсумкової контрольної роботи (max 45/min 27 балів). Оцінювання відбувається за 100–бальною шкалою: 0-59 – не зараховано; 60-100 – залік.

Українська