Інфопакет

Основи наратологічного аналізу

ОК 22

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

3 Семестр

3

ПРН 1, ПРН 13, ПРН 18. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті «Профіль програми».

Очна форма

1. Знати базові літературознавчі теоретичні концепти, необхідні для здійснення літературознавчої аналітики. 2. Вміти застосовувати окремі поняття теорії та історії літератури. 3. Успішно опанувати курси «Вступ до літературознавства», «Історія зарубіжної літератури» (частина 1, 2).

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з теоретичними основами наратології як конкретного розділу філології, з основними поняттями новітньої теорії оповіді, основними ознаками оповідних художніх текстів, принципами побудови оповіді, «загальними структурами» наративів. Дисципліна формує навички початкового наратологічного аналізу, уміння індивідуальної науково-дослідної діяльності. Упродовж вивчення дисципліни студенти опановують теоретичними і практичними знаннями з наратології, знайомляться з передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом застосування методики наратологічного аналізу художніх творів. На семінарських заняттях та під час контрольних робіт студенти закріплюють отримані знання та навички.

Ференц Н. Теорія літератури й основи естетики. Навчальний посібник. – К., 2014. Основи наратології. Хрестоматія. Уп. Савчук Р. Івано-Франківськ: ПНУ, 2019. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Уп. Ковалів Ю. К.: Академія, 2007. Genette G. Narrative Discourse Revisited // Trans. by J. E. Lewin, N.Y.: Cornell University Press, 1988. Prince G. A Dictionary of Narratology. Aldershot: Gower Publishing Company Ltd., 1988. Pier J. Contemporary French and Francophone Narratology. Columbus, OH: The Ohio State University Press, 2020. Fludernik M. An Introduction To Narratology. Routledge: London & NY, 2009. Savych O. Biofiction as a tool for reactualising history in Pascal Quignard’s prose: specifics of the narrative structure. Astraea 4 (2), P. 70-88, 2023. Мацевко-Бекерська Л. Українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століть у дзеркалі наратології : [монографія] – Львів : Сплайн, 2008.

У курсі передбачені такі навчальні заходи, як усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях, підсумкова контрольна робота (тест та аналіз наративних особливостей художнього твору); заплановані наступні методи викладання: лекція, семінар, підготовка словника термінів, самостійна робота.

Форма підсумкового контролю – іспит. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті, максимальний розподіл здійснюється так: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит). Форми поточного контролю охоплюють роботу на практичних заняттях: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях (max 40/min 25 балів), підготовку словника термінів (max 5/min 3 бали) та написання підсумкової контрольної роботи (max 15/min 8 балів). Оцінювання відбувається за 100-бальною шкалою: 90–100 5 Відмінно 75–89 4 Добре 60–74 3 Задовільно 35–59 2 Незадовільно

Українська