Інфопакет

Етнокультурна специфіка японської фразеології

ДВС.2.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

5 Семестр

3

ПРН7, ПРН8, ПРН12, ПРН18, ПРН 24.2. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Вільне володіння державною та японською мовами; знання теоретичних основ мовознавства; успішне опанування дисциплін «Японська мова: середній рівень», «Лексикологія японської мови», Комплексної дисципліни «Вступ до філології».

Дисципліна ВБ.2.3 «Етнокультурна специфіка японської фразеології» є компонентом Вибіркового Блоку 2 "Японська лінгвокультурологія та переклад" для студентів, що навчаються за спеціальністю «Філологія (035.069 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно), перша - японська)»; викладається у 5 семестрі, обсяг дисципліни – 3 кредити, 90 годин (40 практичних і 50 годин самостійної роботи). Форма підсумкового контролю – залік. Курс розрахований на те, щоб ознайомити студентів з головними етнокультурними рисами японської фразеології, сформувати у них навички аналізу фразеологічних одиниць різних тематичних груп. Самостійна робота студентів охоплює індивідуальне опрацювання спеціальної літератури.

1. Горошкевич О. Відображення правил мовленнєвої поведінки людини у фразеології сучасної японської мови//Східний світ. – К.: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, 2013, № 1. – С.23 – 29. 2. Горошкевич О. Концепт 腹 hara в японській мовній картині світу//Вісник ЛНУ ім. Івана Франка. Серія філологічна. Випуск 61. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка. – 2014, С.136-142. 3. Горошкевич О. Лінгвокульторологічний портрет японських соматизмів 身 мі ‘тіло’ і 体карада ‘тіло’ //Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 52. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2015. С. 25-31. 4. Приходько Г.І. Етнокультурний складник фразеологічних одиниць / Г.І. Приходько // Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. Том 2, № 5. – Дрогобич, ДДПУ імені І. Франка, 2016. С. 76-78.

Форми навчання: практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: пояснення нового матеріалу, активне слухання, залучення до дискусій, робота у групах, обговорення результатів.

Усна відповідь на практичному занятті, пошуково-реферативна робота (доповідь), проєктна робота (презентація), модульна контрольна робота з тестовими і відкритими питаннями. Критерії оцінювання кожного виду завдань див.у робочій програмі навчальної дисципліни.

Українська, японська