Інфопакет

Напрями і течії китайської літератури ХХ ст (частина ІІ).

ННД.07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

4

ПРН 8, ПРН 9, ПРН 10, ПРН 11, ПРН 15Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Дистанційне навчання

Для успішного вивчення курсу студенти повинні попередньо опанувати дисципліни: «Китайська мова», «Історія зарубіжної літератури (класичні літератури Сходу)», «Лінгвокраїнознавство» тощо. Також повинні знати теоретичні основи філологічної науки (мовознавства й літературознавства) та культурології, а також традиційні та новітні парадигми сучасного світового літературознавства; володіти техніками й методиками традиційного літературознавчого аналізу художніх текстів, основними навичками художнього перекладу та текстового аналізу оригінальних творів китайської літератури.

Мета дисципліни полягає в ознайомленні студентів з особливостями літературного процесу в Китаї ІІ пол. ХХ ст. та китайськомовної літератури в діаспорі; формування в них практичного вміння аналізувати різножанрові художні твори на основі сучасних теорій та методів.Анотація. У межах другої частини курсу «Напрями і течії китайської літератури ХХ ст.» передбачено 2 змістові модулі. Модуль 1 сфокусований на вивченні передумов виникнення і шляхів становлення соцреалізму, модернізму та постмодернізму в китайській літературі ІІ пол. ХХ ст., особливостях розвитку відповідних літературних течій та напрямів; аналізі основних теоретичних праць китайських та західних літературознавців; вивченні сучасних методик та технік аналізу художніх творів тощо. Модуль 2 спрямований на вивчення історія китайської діаспори, особливості розповсюдження і представленість китайськомовної літератури у різних країнах упродовж ХХ ст.; розглядається її художньо-естетична своєрідність. Дисципліна завершується іспитом.

1.Война М.О. Художня проза Цань Сюе у дзеркалі психоаналізу: монографія. К.: ВПЦ «Київський університет». 2019. 2.Воробей О.С., Мурашевич К. Г. Новітня література Китаю : навч. посіб. Київ: Логос, 2017.3.Ісаєва Н.С. Китайська жіноча проза: ревізія канону: монографія. – К.: Логос, 2017. 4.Shih, S. The lure of the modern: Writing modernism in semicolonial China, 1917-1937. University of California Press, 2001, Vol. 1, 462 p. 5.Tsu, Jing and David Der-wei Wang. Global Chinese Literature: Critical Essays, Brill Press, 2010.6.Adams, Bella. Asian American Literature. Edinburgh University Press, 2008.7.Chen, Lingchei Letty. Writing Chinese: Reshaping Chinese Cultural Identity. Palgrave Macmillan, 2006.8.Vechorynska V., Vorobei O. The Imagological Approach to the Overseas Chinese Literature. Shìdnij svìt, No.1 (110), 2021. P. 93 –102.9.陈晓明 中国当代文学主潮. 北京, 2009年.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекції, семінарські заняття та самостійна робота. Основними видами роботи та відповідно об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, аналітична доповідь/презентація (дослідницька робота), модульна контрольна робота з відкритими і тестовими завданнями. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Загальна оцінка складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум – 60 балів, мінімум – 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум – 40 балів, мінімум – 24 балів). Формат іспиту – письмовий: складається з 2-x письмових завдань з відкритими відповідями за темами 2 модулів – по 20 балів). Іспит ведеться українською і китайською мовами за результатами навчання: РН 1.1; РН 1.2; РН 1.4; РН 2.1; РН 2.2; РН 3.2; РН 4.1. Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська, китайська