Інфопакет

Українське літературознавство XIX-XX ст.

ОК 05

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

3

ПРН 1. Знати та вміти аналізувати основні поняття, категорії, концепції, втілювати стратегії та аналізувати тенденції розвитку української літератури, історію становлення та розвитку українського літературознавства, вплив фольклору на розвиток української літератури; застосовувати зазначені знання та вміння у професійній діяльності. ПРН Ав. 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань для самовдосконалення та ефективної організації навчального процесу. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні характеристики українського літературознавства ХІХ-ХХ ст. як науки про мистецтво слова; зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними дисциплінами; володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру. Уміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо особливостей розвитку літературного процесу в історичних умовах ХІХ-ХХ століть; застосовувати основні поняття в аналізі літературних явищ і процесів; планувати та оцінювати власну роботу; застосовувати інтерактивні й мультимедійні засоби. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних фахових інформативних джерел; роботи з літературними текстами; продукування складних усних і письмових повідомлень; взаємодії і співробітництва у навчанні в ситуаціях пошукового характеру.

Мета дисципліни – сформувати у магістрантів знання про основні етапи становлення і розвитку українського літературознавства ХІХ-ХХ ст., необхідні їм для професійної діяльності вчителя української літератури; надати комплекс теоретичних і практичних знань, необхідних для оволодіння сучасною методикою аналізу літературних явиш, вироблення системних принципів та засобів аналітичного мислення, загального уявлення про напрями українського літературознавства, різні методологічні системи, інтерпретаційні підходи, які дозволяють з’ясувати суть літературно-критичного процесу в зазначений період. Анотація.Дисципліна передбачає аудиторну роботу у формі лекційних, практичних занять та самостійну роботу спрямовану на вивчення практичних посібників, аналітичне прочитання художніх, літературно-критичних текстів, творчі завдання з художнього письма. Предмет навчальної дисципліни – найкращі зразки світової та вітчизняної історико-літературної, теоретико-критичної думки, методика й методологія сучасного аналізу літературних творів. Протягом вивчення дисципліни магістранти опановують сучасну методику аналізу літературних творів, виробляють системні принципи та засоби аналітичного мислення, застосовують методику літературознавчих досліджень на практиці, щоб скористатися ними для фахової викладацької діяльності.

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. 2-е вид., доп. – Львів, 2002. 2. Антонич Б.-І. Національне мистецтво/ Антонич Б.-І. Твори/ Ред.-упоряд. М.Москаленко, упоряд. Л.Головата. – К., 1998. 3. Білецький Л.Т. Основи української науково-літературної критики. – К., 1999. 4. Галич О.А. Історія вітчизняного та світового літературознавства. Посібник для філологічних спеціальностей – Ч. 1–2. – Луганськ, 2000. 5. Гнатюк М.І. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початок ХХ ст. – Львів, 2002. 6. Грабович Г. До історії української літератури. – К., 2003. 7. Гундорова Т. Про Явлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997; 2-е вид. - К.: Критика, 2009.

Дисципліною передбачено такі форми навчання: лекція, семінар, самостійна робота і методи викладання: проблемна лекція, навчальна дискусія, проєктне навчання, дослідницька робота, навчальна бесіда.

Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, евристична бесіда; участь у дискусії; творчий проєкт; творче завдання; реферативне завдання). Максимально студент може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів, зокрема: за усну відповідь, евристичну бесіду студент може отримати максимум 20 балів і мінімум – 12 балів; за участь у дискусії – максимум 8 балів і мінімум – 4 бали; за творчий проект – максимум 10 балів, мінімум – 6 балів; за творче завдання – максимум 12 балів, мінімум – 8 балів; за реферативне завдання максимум 10 балів, мінімум – 6 балів. Завершується дисципліна іспитом. Максимально студент може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: - максимальна кількість балів на іспиті - 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит);

Українська